Велике майбутнє у малого бізнесу
Чи думає Україна про малий бізнес? Європейський досвід підтримки малих та середніх суб'єктів господарювання.
Більшістьрозвинених країни світу досягли значнихуспіхів у соціально-економічномурозвитку завдяки цілеспрямованій тавиваженій державній політиці, спрямованоїна підтримку та розвиток малих тасередніх підприємств (МСП), які виступаютьрушійною силою економіки. Наприклад, уЄС приблизно 20,8 млнмалих та середніх підприємств представляютьмайже 99% всіх підприємств. МСП забезпечуютьзайнятість більше ніж 65 млн людей уприватному секторі та вносять більшеполовини загальної доданої вартості,створеної підприємствами в ЄС . КількістьМСП невпинно зростає. ЄС проводитьсерйозну підтримку МСП. Для того, щобшвидко зрозуміти масштаби підтримкиМСП в ЄС,читачеві пропонується просто зайти наєвропейський веб-портал МСП(http://ec.europa.eu/growth/smes/index_en.htm).
ВУкраїні згідно з даними Державної службистатистики у 2014 р. загальна кількістьпідприємств складала 340 981 (без урахуваннярезультатів діяльності банків і бюджетнихустанов та без урахування тимчасовоокупованої території АРК та частинизони проведення антитерористичноїоперації), серед яких кількість великихпідприємств становила лише 496 (0,1 % дозагальної кількості підприємств).Основну частину складають малі тасередні підприємства. Вважалося, що зпідписанням Угоди про асоціацію з ЄС вУкраїні активізується діяльність зпокращення умов для ведення підприємницькоїдіяльності МСП, враховуючи досвід танайкращі практики європейських країн.Україна пов'язана відповіднимизобов'язаннями, визначеними в Угоді проасоціацію з ЄС. Зокрема, Главою 10 Угодипро асоціацію з ЄС передбаченоспівробітництво з питань політики усфері промисловості та підприємництваз метою покращення умов для підприємницькоїдіяльності для всіх суб'єктів господарюванняз особливою увагою до малих та середніхпідприємств. Статтею 379 Угоди говоритьсяпро співробітництво «для впровадженнястратегій розвитку МСП, що ґрунтуєтьсяна принципахЄвропейської хартії малихпідприємств, та проведення моніторингупроцесу імплементації шляхом щорічногозвітування та діалогу. Таке співробітництвотакож передбачає особливу увагу домікропідприємств та підприємствремісницького типу, які є надзвичайноважливим елементом економіки Українита ЄС».
По-перше,наразі, зі спливом цілого року з моментуратифікації Угоди про асоціацію,стратегія розвитку МСП, яка ґрунтуєтьсяна принципах Європейської хартії малихпідприємств в Україні, відсутня.
По-друге,не зважаючи на кроки, які були зробленів останній час для створення сприятливихумов для підприємницької діяльності,регуляторна політика, яка проводитьсяв Україні, не в повній мірі відповідаєінтересам саме МСП і не враховує останнітенденції європейської практики зактивізації підприємницької діяльностіМСП. Головна проблема полягає у відсутностідиференційованого підходу щодо державногорегулювання окремих категорій суб'єктівгосподарювання відповідно до ресурснихможливостей виконання вимог регуляторнихактів. Дана проблема у ЄС була вирішенашляхом запровадження принципу «спочаткуподумай про малий бізнес» (think small firstprinciple), який закріплено у Законі «Промалий бізнес» (SmallbusinessactforEurope),і згідно з яким члени ЄС мають враховуватипринцип «спочатку подумай про малийбізнес» під час розробки законодавствата спрощення існуючого регуляторногосередовища. Найбільш обтяжливимобмеженням за результатами опитуваннямалих та середніх суб’єктів господарюванняу ЄС виступає необхідність забезпеченнявідповідності всім вимогам. МСП несутьбільше навантаження у порівнянні звеликими підприємствами. Було підраховано,що там де велике підприємство витрачає1 євро на одного працівника черезнеобхідність виконання всіх встановленихвимог, середнє підприємство має витратити4 євро, а мале ? 10 євро.
Принцип« спочатку подумай промалий бізнес » , якогопотребує Україна, передбачає:
1.Обов’язкове проведення консультуваннята слухань з МСП не менше як за 8 тижнівперед прийняттям будь-якої законодавчоїпропозиції, яка матиме вплив нагосподарську діяльність.
2.Застосування «МСП тесту» (SME test),який полягає в тому, що Європейськакомісія та країни-члени ЄС мають детальнооцінювати вплив законопроектів та іншихініціатив на МСП. «МСП тест» слід вважатиневід’ємною частиною будь-якої оцінкирегуляторного впливу (Impact assessment). Кожнапропозиція, яка накладає або скорочуєвитрати для бізнесу, вимагає застосування«МСП тесту», який передбачає розробкупропозиції таким чином, щоб вона досягалапоставленої мети без невиправданогообмеження або втрати можливостей длямалого бізнесу.
3.Застосування принципу «тільки одинраз» (the only once principle),який полягає в тому, що країни-члени ЄСмають утримуватися від того, щобзапитувати від МСП інформацію, яка вженаявна та доступна для відповідногооргану, крім випадків, коли вона потребуєоновлення. Згідно з цим принципомінформація, яке вже була один раз поданапевному органу, не має надаватися іншійслужбі органу, тобто підприємство незобов’язано подаватизнову інформацію, яку орган вже отримавіншим шляхом. Головна мета – зменшитипаперову роботу та навантаження на МСП.
4.Забезпечення законодавчої визначеностіМСП шляхом встановлення єдиних (загальних)дат набрання чинності нормативнимиактами (сommon сommencement dates)у певних сферах господарської діяльності,які матимуть вплив на суб’єктівгосподарювання, особливо МСП. Тобтовідповідні правила або рішення маютьвступати в силу у конкретно встановленідати, кількість яких протягом рокуобмежена, з метою забезпечення більшраціонального потоку нових нормативнихактів та надання інформації для МСП пронові правила заздалегідь. Єдиними(загальними) датами, як правило, виступаютьдва дні на рік, яким передує, не меншеяк за 12 тижнів, публікація інструктивногоматеріалу щодо потенційних змін, щодозволяє МСП краще підготуватися,адаптуватися та зрозуміти законодавчізміни. Тобто головним елементом даноїсистеми виступає попереднє повідомленняпро потенційні зміни, що забезпечуєможливість МСП планувати заздалегідь.Таке повідомлення, як правило, має формущорічного звіту про майбутні нормативніакти, які стосуються суб’єктівгосподарювання, що включає в себекороткий опис кожної норми, яка маєнабути чинності у визначені дні. З часом,у ЄС планується, що єдині датистимулюватимуть законодавця зменшуватиобсяг нормативних актів, оскільки їхсумарний тягар стає все більш очевидним.
УконтекстізазначеногонагальнихзмінпотребуєдіючийЗаконУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності».По-перше,необхіднозапровадитидиференційованийпідхіддодержавногорегулюванняокремих категорій суб’єктів господарюваннязгідно з їхніми особливостями таресурсними можливостями виконаннявимог регуляторних актів, а саме:закріпити принцип «врахування інтересівМСП», який передбачатиме розробкурегуляторного акту з позицій МСП,обов’язкову оцінку впливу регуляторногоакту на інтереси МСП на найбільш ранніхстадіях його розробки. При цьому, такаоцінка може включати і визначенняпотенційних та фактичних витрат ресурсівМСП на виконання вимог регуляторногоакту. У цьому контексті слід закріпитиправо наукових установ здійснюватипопередню експертизу та надавативисновок щодо витрат та впливурегуляторного акту на МСП і зобов'язаннявідповідних регуляторних органіввраховувати результати такої експертизипідчас розробки регуляторного акту.По-друге, окремого розгляду потребуєпитання відповідальності регуляторнихорганів за прийняття регуляторних актівз порушенням процедур, встановленихЗаконом «Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності», іза негативні наслідки, які вони спричинилидля МСП. По-третє, встановлення єдиних(загальних) дат набрання чинностінормативними актами у певних сферахгосподарської діяльності може сприятиборотьбі з таким явищем, яке міцновкоренилося в Україні, як «нормативнаінфляція» - значного потокунормативно-правових актів та внесеннядо них змін і доповнень.
Пропозиційщодо вирішення проблем МСП може бутибезліч, втім пропонується почати зконцептуальних основ шляхом визнанняцентральної ролі МСП в економіці країни,що сприятиме створенню сприятливихумов для ведення господарської діяльностіМСП та виконанню зобов'язань України уконтексті реалізації положень Угодипро асоціацію з ЄС.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 146
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31973
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 9769
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6164
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5943
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
5645