Як перетворити законопроект про гранти в інструмент розвитку країни?
Про зміни до проекту закону №3851 від 15.07.2020 р., які дозволять зберегти державну підтримку малому бізнесу.
Увага! Всім, всім, всім зацікавленим в розвитку малого бізнесу в України. 15 вересня 2020 р. Верховною Радою України буд прийнятий в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативної індустрії» від 15.07.2020 р. №3851.
Проект закону був внесений президентом як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.
Аналіз запропонованих зміни показує, що проект закону з одного боку зменшує податковий тиск на юридичних і фізичних осіб в частині оподаткування культурного гранту, а з іншого боку повністю закриває шлях малому бізнесу до державної підтримки в сфері культури, туризму та креативної індустрії.
Слід зазначити, що запропоновані зміни в частині обмежень для фізичних осіб – підприємців є проявом податкової дискримінації, оскільки не відповідає принципу рівності усіх платників перед законом (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).
Що цікаво. Згідно пояснювальній записці до проекту закону його метою є впровадження податкових механізмів для надання державної підтримки сферам культури, туризму та сектору креативних індустрій з метою недопущення їх стагнації задля збереження і створення нових робочих місць.
Але в пояснювальній записці нічого не сказано про другу мету проекту закону: закриття шляху фізичним особам – підприємцям до державної підтримки в сфері культури, туризму та креативної індустрії.
Складається враження, що можновладці не розуміють, що зазвичай першим кроком громадян України на шляху до створення будь-якого бізнесу є підприємництво у формі фізичної особи - підприємця, для зростання якого до середнього, а згодом і до великого бізнесу необхідні відповідні умови.
Тепер відкинемо в сторону емоції і перейдемо до суті проблеми.
Щодо терміну «культурний грант».
На думку спеціалістів Головного науко-експертного управління Верховної Ради для цілей оподаткування термін «культурний грант» потребує спеціальної дефініції порівняно із загальною термінологією, викладеною в інших законодавчих актах (п. 1 Висновку Головного науко-експертного управління).
Слід зазначити, що термін «грант» є в Законі України «Про культуру», Законі України «Про Український культурний фонд», Законі України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та в багатьох інших законодавчих та підзаконних актах.
З прикладами терміну "грант" в законодавчих актах можна також ознайомиться на вебсайті «Законодавство України».
Всі ці терміни об’єднує те, що грант є безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до цих законодавчих актів гранти надаються (1) юридичним особам, (2) фізичним особам та (3) фізичним особам – підприємцям.
Оскільки для цілей оподаткування термін «культурний грант» потребує спеціальної дефініції, то буде доцільним розділити його на два терміна: «грант» і «культурний грант», виклавши його в новій редакції.
У зв’язку з тим, що в ПКУ є поняття «безповоротна фінансова допомога» (п. 14.1.257 ст. 14), то буде доцільним розширити перелік договорів, згідно яких надається безповоротна фінансова допомога, доповнивши їх договорами про надання гранту.
З урахуванням викладеного пропонуємо внести зміни в п. 14.1.257 та в п. 14.1.278, який пропонується до включення в ПКУ проектом закону.
«14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, договорами про надання гранту, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів»;
«14.1.278. грант – безповоротна фінансова допомога платникам податків – резидентам України.
культурний грант – цільова фінансова допомога платникам податків за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом».
Щодо надання гранту фізичним особам – підприємцям.
Преш за все зупинимось на наданні гранту фізичним особам – підприємцям, які знаходяться на загальній системі оподаткування.
Такі фізичні особи – підприємці реалізують проекти особисто. Грант оподатковується відповідно до ст. 177 ПКУ. З гранту утримується податок на доходи фізичних осіб і військовий сбір.
Проектом закону пропонується не включати грант в доходи фізичної особи – підприємця, які знаходяться на загальній системі оподаткування, доповнивши пункт 177.3 ст. 177 підпунктом 177.3.2 (п. 5 розділу I проекту закону).
Вважаю, що п. 117.3.2 треба виключити з проекту закону, оскільки ця норма закону не дозволить отримувати гранти:
(1) фізичним особам і фізичним особам – підприємцям від Українського культурного фонду, який в даний час надає гранти юридичним особам і фізичним особам – підприємцям, які знаходяться на загальній системі оподаткування, а фізичним особам надаються стипендії;
(2) видавцям та іншим суб’єктам видавничої справи, які є фізичними особами – підприємцями, від Українського інституту книги, який в даний час надає гранти фізичним особам (перекладачам та іншим авторам), видавцям, які є юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, та іншим суб’єктам видавничої справи;
(3) фізичним особам - підприємцям від Українського фонду стартапів, який в даний час надає гранти юридичним особам і фізичним особам – підприємцям, в тому числі культурні гранти, оскільки видання комп’ютерних ігор, видання програмного забезпечення, комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації є видами економічної діяльності, які належать до креативної індустрії (Розпорядження КМУ від 24 квітня 2019 р. № 265-р).
Настав час звернути увагу на фізичних особі – підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування.
Проектом закону пропонується не включати гранти в доходи фізичної особи – підприємця, що обрали спрощену систему оподаткування (п. 9 розділу I проекту закону).
Слід зазначити, що в даний час гранти таким підприємцям і так не надаються, оскільки гранти не включаються в доходи таких підприємців (підпункт 4 пункту 292.11 ст. 292 ПКУ).
Пропонуємо включати в доходи таких підприємців гранти, оскільки для реалізації складних проектів (освітніх онлайн сервісів, мультимедійних проектів, електронних книг тощо) треба залучати команду спеціалістів.
В цьому випадку фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування, залучає до виконання робіт (надання послуг) фізичних осіб, які працюють за трудовими догодами, або виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами.
Для того, щоб фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, мали можливість отримати державну підтримку в сфері культури, туризму та креативної індустрії, необхідно в пункт 9 розділу I проекту закону внести наступні зміни:
(1) виключити зміни, які вносяться в абзац другий пункту 292.1;
(2) підпункт 4 пункту 292.11 після слів «або місцевих програм» доповнити словами «за виключенням наданих грантів».
Запропоновані зміни дозволять не тільки зберегти можливість надавати гранти фізичним особам – підприємцям, тобто малому бізнесу, але й розширить можливості Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Українського фонду стартапів для реалізації складних проектів.
Панове депутати Верховної Ради України! Останнє слово за вами. Підтримайте фізичних осіб – підприємців. Дайте нам можливість вижити в цих складних умовах і зрости до середнього, а потім і до великого бізнесу.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 24580
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21311
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 11611
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9528
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8072