Достатні заробітки та продуктивність зайнятості
З 2000 р. почався підйом рівня зарплат й процес «надолуження», що частково відображає глибину спаду, який мав місце до того. Підвищення реальної зарплати у цей період вражає: з 1999 р., коли середня заробітна плата (у постійних гривнях 2000 р.) впала до 22
З 2000 р. почався підйом рівня зарплат й процес «надолуження», що частково відображає глибину спаду, який мав місце до того. Підвищення реальної зарплати у цей період вражає: з 1999 р., коли середня заробітна плата (у постійних гривнях 2000 р.) впала до 228,2 гривень, вона за десять років, до 2009 р., виросла у реальному вимірі у 3,2 рази (до 726,3 грн.). Це еквівалентно щорічному сукупному темпу зростання близько 12%. За оцінками Світового банку, збільшення зарплат стало результатом підвищення продуктивності праці, й реальна заробітна плата зросла без збільшення собівартості виробництва та без шкоди для конкурентоспроможності українських товарів і послуг у світовій торгівлі. Поряд із збільшенням реальної зарплати частка зарплати у складі ВВП, також відновилася й досягла у 2009 р. 49,4%, або дещо вище її рівня 1998 р. Підвищення зарплати, поєднане зі збільшенням соціальних виплат (перш за все пенсій), мало позитивний вплив на скорочення бідності.
Незважаючи на поступове збільшення, мінімальна заробітна плата, як здається, не достатня для забезпечення мінімального рівня життя працівників та їхніх сімей. Водночас, відсоткове відношення мінімальної зарплати, як базової соціальної гарантії для працюючих, до середньої зарплати мало тенденцію до зниження останні дев’ять років з 41,7% – у 2000 р. до 29,5% у 2008 р. І тільки у 2009 р. та 1 півріччі 2010 р. спостерігається стрімке повернення цього показника на попередні позиції – 33,7 та 41,6% відповідно. Слід зазначити, що європейська практика свідчить про достатність соціальних дій уряду по відношенню мінімальних заробітних плат лише тоді, коли показник відношення мінімальної зарплати до середньої зарплати перебуває у діапазоні від 50 до 60%.
Проблема заборгованості із заробітної плати, на жаль, в Україні до цього часу так і залишилася не вирішеною. Різко зросла кількість працівників, доходи яких зменшились через адміністративні відпустки або скорочений робочий час. Продовжує спостерігатися диспропорція в оплаті праці чоловіків і жінок та міжгалузева диференціація у рівнях оплати праці, що демонструє низьку вартість робочої сили у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг. Збільшується кількість працівників, оплата праці яких знаходиться в межах мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Порівняно з 2008 р. їхня частка на кінець року в загальній кількості зросла на третину.
Низька заробітна плата викликає стурбованість, оскільки вона збільшує небезпеку підвищення рівня бідності. До числа низькооплачуваних працівників належить непропорційно велика частина жінок. Крім того, ці працівники, скоріш за все, відносяться до вразливих груп населення. І хоча низькооплачувана робота може бути першим щаблем на шляху до більш високооплачуваної зайнятості, вона також може стати капканом, особливо для молодих працівників, з якого їм важко звільнитися через відсутність можливостей для підвищення кваліфікації та інших чинників. Коли виникає ситуація, за якої велика чисельність людей почуває себе забутими, не маючи надії «наздогнати» тих, хто має краще оплачувану роботу, ризик підвищення соціальної та політичної напруги збільшується.
Перелічене свідчить про відсутність будь-якої державної стратегії в політиці доходів населення. Якщо зазначені тенденції збережуться, то їх першим прямим наслідком буде зменшення купівельної спроможності працівників із відповідним негативним впливом на сукупний попит, загальне падіння споживання та вплив на обсяг виробництва. Другий ефект– переміщення дедалі більшої частки працюючого населення на рівень нижче прожиткового мінімуму або межі бідності, що автоматично призводить до радикального зростання відсоткової частки працюючих бідних.
В умовах нинішньої кризи підтримання купівельної спроможності працівників могло б мати позитивний вплив на економічне відновлення. Такій політиці у галузі зарплати можна було б сприяти посиленням процесу тристоронніх консультацій стосовно політики у галузі зарплати й доходів. Водночас, терміново необхідно захистити тих, хто найбільш уразливий перед впливом кризи, тобто тих, хто отримує найменшу зарплату. Підвищення мінімальної зарплати могло б бути засобом для досягнення цієї мети. Слід також адекватно й невідкладно вирішувати проблеми заборгованості із заробітної плати, чітко визначивши причини цього явища та сформувавши перелік відповідних політичних рекомендацій. Нарешті, політику в галузі зарплати слід також розглядати у більш загальному контексті, у зв’язку з динамікою ринку праці та реформами політики оподаткування.
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева вчора о 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко вчора о 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука вчора о 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін 28.03.2025 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 314
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 243
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 150
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 141
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 107
-
Яєчний король купує американського виробника яєць Hillandale Farms за $1,1 млрд
Бізнес 6095
-
Зупинитися, щоб жити: чому slow living — це не про лінощі, а про якість життя
Життя 4226
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 2845
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2237
-
Залежність від шопінгу: чому ми купуємо більше, ніж потрібно
Життя 1929