Українська митниця: проблеми, перспективи, виклики
Митниця є однією з найбільш обговорюваних державних структур на сьогодні. Від її функціонування великою мірою залежить нормальна робота компаній, задіяних у транспортно-експедиторській галузі.
Митниця періодично стає об’єктом для гучних скандалів та відповідних матеріалів у ЗМІ, митниця красномовно дає зрозуміти, що з її роботою таки не все гаразд. Тож варто проаналізувати, якими є ключові проблеми митниці, які перспективи вона має та з якими викликами може зіткнутися.
Проблеми
Серед ключових проблем, які є у роботі митниці на сьогодні, можна назвати:
• Бюрократичний та людський фактори. Митниця гальмує нормальну роботу транспортно-експедиторських компаній, про що свідчать величезні черги на пропускних пунктах.
• Неефективність. Численні перевірки не дають змоги зафіксувати очікувану кількість порушень, а протоколи про порушення митного законодавства компанії успішно оспорюють у суді. В результаті збитки компаніям виплачуються з бюджету, тобто – з коштів платників податків.
• Відсутність стратегії чіткого та зрозумілого довготривалого реформування. За гарними гаслами не видно можливостей для реальних змін.
• Кадрові проблеми. Особливо це стосується керівної ланки.
Плинність кадрів не дає можливості асоціювати бажані зміни на митниці з конкретною політичною особою, на яку буде покладена відповідальність за реформи. Усе схоже на те, що значна частина посадовців, котрі свого часу мали стосунок до керівництва цією структурою, були зацікавлені не вирішити питання митниці, а вирішити свої питання за рахунок митниці.
Перспективи
Розвиток митниці напряму пов'язаний з тим, чи будуть зроблені фундаментальні зміни, спрямовані на вирішення проблем. З одного боку, ця структура перебуває у стані, який потребує докорінних змін. З іншого боку, незрозуміло те, чи буде політична воля влади, щоб ініціювати потрібні зміни. Ті зміни, які відбуваються з певною періодичністю, можна, скоріш, назвати декоративними. Вони не вирішують проблему системно, а лише ініціюють точкові зміни за принципом «гасіння пожеж». Разом з тим, численні виконувачі обов’язків роблять свою роботу так, що збоку це схоже на тимчасовий перерозподіл зон впливу та ресурсів.
Саме тому є два сценарії можливих перспектив – оптимістичний та реалістичний. Перший пов'язаний з усвідомленням владою того, що роботу митниці потрібно докорінно змінювати.
Тоді алгоритм був би наступним:
• Детальна аналітика проблем, зокрема – неефективності у роботі та ускладнення функціонування українського бізнесу.
• Розробка стратегічних покрокових механізмів для вирішення цих проблем. Складання відповідного плану дій.
• Призначення команди відповідальних осіб, очолюваної дійсно експертом своєї сфери. Визначення для такої людини чітких, адекватних та достатніх повноважень для змін.
• Розробка механізмів оцінки якості змін, корекції прогалин та звітування про реформи на митниці – у тому числі, в публічній площині.
• Паралельне удосконалення законодавства з тією метою, аби воно було чітким, не містило колізій та прогалин, які роблять можливими негативні прояви бюрократичного та людського фактору в роботі митниці.
А тепер розглянемо реалістичний варіант перспектив. Це продовження «косметичних» змін замість фундаментальних реформ. Це постійна зміна кадрів замість концепції сталості та відповідальності. Це функціонування митниці у відриві від розуміння потреб бізнесу та того навантаження, з яким він стикається в умовах воєнного стану.
Можливо, хтось би запитав, чому я акцентую на проблемах митниці, якщо вважаю реалістичну перспективу її розвитку саме такою. Насправді хотілося б, аби це було інакше. Однак аналіз досвіду митниці за тривалий час її функціонування наштовхує саме на такі висновки. Разом з тим, навіть на малу перспективу позитивних змін варто сподіватися та докладати до неї зусиль. Адже, якщо ми не говоритимемо про проблеми і не пропонуватимемо шляхи їх вирішення, ми просто унеможливимо цю бажану перспективу.
Виклики
Першим та ключовим викликом, з яким зіткнулася митниця, є війна. Збільшене навантаження за рахунок перебудови логістичних ланцюгів ускладнює роботу. Проте, важливо, аби митники розуміли свою вагому роль у підтримці економіки країни, а не лише своєї структури. Інакше бізнес, окрім проблем, пов’язаних з війною, і далі стикатиметься зі штучними ускладненнями зі сторони митниці.
Другий виклик – прийняття та осмислення потреби у новій місії. Як я вже неодноразово зазначав у своїх матеріалах та виступах на фахових івентах, підхід до місії митниці у сучасних реаліях має змінитися. Вона повинна стати структурою, яка асоціюється не з «поборами», а з реальним каталізатором розвитку бізнесу. На сьогодні вона наповнює бюджет за рахунок митних зборів. Але на практиці все мало б відбуватися інакше – на більш глибинному та системному рівні. Якщо митниця прийме, осмислить та інтегрує у свою роботу нове розуміння власної місії, то вона не ускладнюватиме, а, навпаки, спрощуватиме роботу бізнесу. А вже успішний бізнес наповнюватиме бюджет за рахунок того, що сплачуватиме податки.
Третій виклик – діджиталізація. На сьогодні системи «Шлях» та «є-Черга» показують, що значні кроки в цьому напрямку зроблені. Але попереду ще багато інших кроків, аби ці системи функціонували якісно та на користь бізнесу, а митниця була зацікавлена у цьому.
Четвертий виклик – усвідомлення представниками митниці своєї соціальної відповідальності. Попри те, що країна веде важку оборонну війну, іноді складається враження, що митниця перебуває у якомусь іншому вимірі, а численні матеріали в медіа про корупцію та багатокілометрові черги навіть не спонукають значну частину митників подивитися критично на свою роботу. Така ситуація сприймається як щось належне і природне. Однак так не повинно бути. Самі митники мають бути зацікавлені у тому, аби їхня структура мала гарну репутацію.
Чи впорається митниця з цими викликами, покаже час. Але завдання суспільства в цілому і фахової спільноти зокрема – не переставати нагадувати про важливість змін та тримати руку на пульсі актуальних новин митниці.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 359
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 230
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12228
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10345
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6573
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4162
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3633