Схема придбання житлової нерухомості через використання ЖБК

Схема придбання житлової нерухомості через використання житлово-будівельного кооперативу (ЖБК)»: законодавче регулювання та ризики для інвестора

Однією із схем залучення коштів для будівництва житлових проектів є використання моделі залучення коштів в будівництво з використанням житлово-будівельного кооперативу (ЖБК). Кошти для будівництва об’єкту залучаються шляхом укладання з покупцями договорів про сплату пайових внесків.

Даний вид договорів прямо не передбачений законодавством як допустимий механізм інвестування в житлове будівництво (ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність»), проте не заборонений і навіть передбачений профільним законом – Законом України «Про кооперацію».

Житлово-будівельний кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для участі в будівництві чи реконструкції житлового будинку (будинків) та подальшого його експлуатації.

Згідно схеми ЖБК інвестори (покупці) стають асоційованими членами кооперативу з правом дорадчого голосу, тобто такий голос може не прийматися до уваги при голосуванні по будь-яких питаннях. В той же час, при ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має преважне, порівняно з членами кооперативу, право на одержання паю. Інвестор (майбутній асоційований член кооперативу) вносить в кооператив вступний внесок та пай у порядку та розмірі, передбаченому статутом і договором (договір про пайову участь в кооперативі), кінцевою метою є отримання квартири у власність.

Після введення будинку в експлуатацію право власності на квартири оформлюється на житлово-будівельний кооператив. Після цього укладається договір міни паю асоційованого члена кооперативу на  саму квартиру. На підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору міни покупець (інвестор) отримує право власності на квартиру  відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України.

Переваги для інвестора (покупця):

- відносно проста схема залучення коштів;

- для забудовника, це спосіб оптимізувати оподаткування і при цьому понести незначні фінансові та часові витрати для початку реалізації квартир через ЖБК;

- члени кооперативу (повноправні) мають право приймати участь в управлінні ЖБК

Основні ризики для інвестора:

- можливі подвійні перепродажі квартир;

- кооператив має право залучати кошти для будівництва до отримання дозвільної документації;

- відсутність будь-якого контролю над фінансовими потоками залучених коштів;

- можливість нецільового використання коштів;

- конфлікти і судові спори, у випадку недосягнення «повноправними» членами ЖБК згоди у питання управління кооперативом;

- ЖБК відповідає за свої зобов’язання усім своїм майном;

- до переоформлення членом ЖБК квартири на себе, її власником є кооператив;

- додаткові витрати при реєстрації договору міни (податки, вартість нотаріальних послуг).

На що радимо звернути увагу при виборі даної схеми інвестування:

- на умови договору (порядок прийняття в члени кооперативу, матеріальна відповідальність сторін, чіткі строки завершення будівництва, порядок і підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов’язки сторін, механізм та порядок набуття права власності на квартиру та ін.);

- наявність необхідного пакету дозвільної документації на будівництво і прав на земельну ділянку;

- на репутацію замовника (забудовника): досвід будівництва подібних об’єктів).

Дана схема максимально захищає права забудовника, а не інвестора. Тому важлива детальна перевірка всієї документації за схемою придбання нерухомості через ЖБК щоб мінімізувати ризики і отримати бажаний об’єкт у власність.