Ремонти корпусів лікарень взимку? Легко!
Лікарня знала про необхідність ремонту ще на початку минулого року, але чомусь почали ремонт лише взимку та ще й з повним порушенням законодавства в сфері закупівель.
Одним із перших та найцікавіших моїх досліджень, що були здійснені в ході моніторингу закупівель, це невірне обрання процедура закупівлі, внаслідок чого замовник уникнув проведення відкритих торгів. Про це писалося тут і тут.
Здавалося б, минуло достатньо часу з введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі», вже й Друга закупівельна революція на часі, але знову і знову доводиться констатувати, що замовник не так визначив предмет закупівлі, що потягло за собою низку наслідків – невірно обрана процедура закупівлі, уникнення відкритих торгів, порушення законодавство у сфері закупівель…
Сьогодні – про те, як саме ремонтує свої приміщення центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, із цитуванням Наказу № 454 «Про визначення предмета закупівлі».
Восени минулого року лікарня вирішила відремонтувати будівлю акушерського корпусу, для чого було укладено аж три договори.
Спочатку, двадцять першого листопада укладено договір на капітальний ремонт частини покрівлі акушерського корпусу вартістю 295 681,20 грн.
Четвертого грудня укладено договір на капітальний ремонт приміщень третього поверху акушерського корпусу вартістю 1 453 578,00 грн.
А вже вісімнадцятого грудня укладено договір на поточний ремонт приміщень акушерського корпусу на суму 197 953,20 грн. Не вказано, який саме поверх побажав відремонтувати замовник, але навряд чи це має значення.
Гадаю, і так зрозуміло, що всі зазначені договори були укладені без застосування електронної системи закупівель та з одним і тим же суб’єктом господарювання –ТОВ «БК Рестрой».
Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від17.03.2016 № 454. Відповідно до Розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Тобто предмет закупівлі робіт з капітального ремонту визначається в розрізі конкретного об’єкта, але не окремих приміщень, частин будівлі, що ремонтується. Ключовим при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту є об’єкт будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, будинок, будівля, споруда тощо.
Відповідно до листа Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 «Щодо закупівлі робіт», при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва.
Отже, всупереч законодавству у сфері закупівель, замовник провів майже одночасно капітальний ремонт частини покрівлі та капітальний ремонт приміщень третього поверху. Чому так –зрозуміло, при оголошенні закупівлі капітального ремонту будівлі в цілому сумарна вартість перевищила б порогове значення 1 500 000 грн, замовнику не вдалося б уникнути процедури відкритих торгів та укласти договір із заздалегідь обраним постачальником. Тому всупереч Наказу № 454 маємо – покрівля окремо, приміщення третього поверху окремо.
А щодо третьої закупівлі взагалі незрозуміло, що ремонтували та на яких умовах, адже в системі публічних закупівель відсутня будь-яка інформація про це.
Так, тексту договору в системі немає.
Але якби замовник мав намір відремонтувати акушерський корпус лікарні відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, оголосив би одну процедуру закупівлі та обрав би найкращу пропозицію. Судячи з усього, економія в даному випадку – не в пріоритеті.
Так як було укладено останній договір (надання послуг з поточного ремонту), то в такий спосіб ремонтується будівля в цілому.
Поділ по видам ремонтів, переліку робіт, окремим приміщенням однієї будівлі – це порушення законодавства у сфері закупівель.
Скажу також, що за майже чотири роки координування медичних закупівель з подібним не зустрічалась – як так може бути, що після проведення капітального ремонту оголошується тендер на надання послуг з поточного ремонту тієї ж будівлі!
І ще одне. Інформація про вказані закупівлі була внесена до річного плану ще на початку 2019 року. Тобто замовнику було заздалегідь відомо про необхідність провести торги, але він чекав майже рік, перш ніж почати укладати договори. Така ситуація не унікальна, тільки незрозуміло, чому окремі замовники надають перевагу проведенню ремонтів саме взимку, наприкінці року.
Спостерігаючи в замовників таке нестерпне бажання укласти договір з обраним виконавцем, в якому не на жарт зацікавлений, уникаючи проведення відкритих торгів, задаю собі питання: а як будуть відбуватися такі торги після дев’ятнадцятого квітня, коли розпочне діяти нова редакція Закону і в закупівельному житті з’являться спрощені закупівлі (закупівлі вартістю, що дорівнює або перевищує 50 000 грн)? На які ще складові поділить ремонт будівлі винахідливий замовник?
Судячи з інформації в системі публічних закупівель, Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, очевидно, залишилася незадоволеною проведеним ремонтом.
Оскільки вчора 28 січня в річному плані центральної районної лікарні Києво-Святошинської районної ради на 2020 рік з’явився рядок:
Капітальний ремонт частини акушерського корпусу КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської райради» Київської області в м. Боярка, вул. Соборності, 51;
очікувана вартість ‑ 1 483 405 грн.
Про виявлені порушення звичайно повідомила Північний Офіс ДАСУ. Чекаю відповідь.
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- Точний прогноз, що змінює все 106
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 88
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 77
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 75
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2362
-
Як виглядає графік американського мирного плану згідно з витоками інформації
Думка 1635
-
"Часниковий бізнес – це дуже дорого. Але двократний заробіток за сезон – це реально"
Бізнес 1386
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1334
-
Молдова схвалила закупівлю газу для Придністровʼя за 20 млн євро. Купуватимуть і в Україні
Бізнес 906