Робота над помилками. Як Інститут серця уникнув штрафних санкцій?

Штрафним санкціям в публічних закупівлях бути чи ні? Державна аудиторська служба України (ДАСУ) днями розпочала моніторинг закупівель в тестовому режимі.

Державна аудиторська служба України (ДАСУ) днями розпочала моніторинг закупівель в тестовому режимі, отже вже з’явилася технічна можливість проводити аналіз дотримання замовниками законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства.
Предметом моніторингу є всі дії замовника, що здійснювались ним під час проведення процедури закупівлі аж до повного виконання договору. Тобто моніторинг охоплює всі стадії закупівельного процесу – планування закупівлі та оприлюднення інформації про її проведення; розкриття тендерних пропозицій, їх розгляд та оцінка; укладання та виконання договору про закупівлю (прийняття рішення про відміну торгів).

І як свідчить практика мого моніторингу, замовниками на всіх стадіях закупівельного процесу вчиняються дії, що не відповідають нормам законодавства у сфері закупівель (добре, що не всіма замовниками).  

Так, розглянемо один з випадків, проте з зауваженнями, що, можливо, дозволить уникнути помилок та штрафних санкцій.
Державна установа "Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України" (далі – Замовник, Інститут серця) 14.08.2018 оголосила дві процедури закупівлі фармацевтичної продукції ‑ UA-2018-08-14-002124-b (19 найменувань) та UA-2018-08-14-002139-b (32 найменування).
Процедури були оголошені без розбивки предмета закупівлі на окремі лоти, що ускладнює можливість прийняття участі виробників. Як я вже зазначала раніше в попередніх блогах, за умови проведення закупівлі одним лотом, якщо жоден із потенційних учасників не зможе запропонувати весь перелік лікарських засобів та виконати вимоги тендерної документації, замовник замість одночасної закупівлі всіх необхідних лікарських засобів також одночасно не закупить жодного. І як наслідок – відміна таких процедур закупівель або укладання договорів з найменшою економією для замовника та, відповідно, держави.
Однолотові закупівлі лікарських засобів дуже часто оскаржуються учасниками.
В даному випадку ситуація була аналогічною-один із потенційних учасників закупівель звернувся до Органу оскарження (Антимонопольний комітет України) з приводу наявності дискримінаційних вимог у тендерній документації до обох закупівель. Рішення про прийняття скарг до розгляду були оприлюднені Органом оскарження 29.08.2018.

Разом з тим, того ж дня Інститут серця оголошує нові закупівлі з тим же предметом та тією ж очікуваною вартістю (ідентифікатори ‑ UA-2018-08-29-001730-a та UA-2018-08-29-000422-a). Такий собі дивний збіг.
Замовник поспішав оголосити зазначені закупівлі і "забув", що Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено здійснення закупівель відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства є порушенням законодавства про закупівлі, що тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб в розмірі від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, Замовник оголосив нові процедури, які були відсутні в річному плані.
Разом з тим, новооголошені процедури закупівлі були відмінені Замовником через 13 днів як помилково повторно опубліковані, що вже були оголошені раніше.

Звичайно, помилитися може кожен. Але є одне але! 
Моніторинг ДАСУ.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох з таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Отже, як бачимо, разом із моніторингом закупівель в закупівельний процес вводиться таке поняття як "ризик-індикатори" (автоматичні індикатори ризиків).
Ризик-індикатори, або автоматичні індикатори ризиків ‑ критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Індикатори сигналізують про потенційний ризик порушення та є однією з підстав для прийняття рішення про проведення моніторингу закупівлі.

До індикаторів відносяться відсутність опису предмету закупівлі, наявність пов’язаних учасників у процедурах, підвищена вірогідність змови, учасник, який часто відмовляється від перемоги, учасник не опублікував документів тендерної пропозиції, завершені тендери без опублікованого плану закупівель, повторювана закупівля за одним кодом протягом року тощо.

Отже, у випадку Інституту серця, установою були відмінені новооголошені процедури закупівлі, таким чином установа за цей час мала усі шанси потрапити до уваги органів фінансового контролю через систему ризик-індикаторів з підстав проведення Замовником ідентичних закупівель, дрібнення закупівель по вартості, вірогідність уникнення проведення процедури конкурентних торгів. Проте Інститут серця встиг виправити свою помилку.

Хочу звернути увагу, що при виявленні порушення під час моніторингу та не усунення його замовником, ненадання необхідної аргументації, законодавством передбачено прийняття рішення про проведення комплексної перевірки ДАСУ та накладення відповідних штрафних санкцій за рішенням суду. Якщо ж замовник усуває порушення, які були виявлені під час моніторингу, моніторинг завершується без накладення штрафних санкцій на такого замовника.

Таким чином, запровадження моніторингу забезпечить виконання ДАСУ превентивної функції, тобто можливість усунення порушень без штрафних санкцій.

Враховуючи, що крім сигналів про порушення від системи ризик-індикаторів підставою для перевірки є звернення від журналістів, громадських активістів, органів місцевої влади, органів місцевого самоврядування, раджу замовникам бути максимально уважними при проведенні закупівель, адже після переходу моніторингу з тестового режиму до офіційного приховати помилки буде вже неможливо, а отже й штрафним санкціям в закупівлях таки бути.