Навіщо платити менше, якщо можна платити більше?
Яке право має Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України переплачувати наші з вами 5 мільйонів гривень?
Під час проведення моніторингу здійснення публічних закупівель замовниками м. Києва та Київської області мною, координатором центру реагування на порушення, було встановлено, що Державною установою Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (далі також – замовник) розпочата процедура закупівлі протитуберкульозних лікарських засобів з очікуваною вартістю 36 209 291 грн (UA-2018-07-25-001346-c). Розпочата та проводиться із порушенням.
Зокрема, процедура проводиться без розбивки предмета закупівлі на окремі лоти, а саме Центр охорони об’єднав товари як вітчизняних, так і іноземних виробників, які можуть бути учасниками процедури закупівлі.
Проблема обґрунтованості поєднання в одному лоті великого переліку лікарських засобів відома всім, хто бере участь у медзакупівлях.
Якщо проаналізувати вимоги до процедури закупівлі Центру охорони здоров'я, то побачимо, що виробниками препаратів, які має намір придбати замовник, є ПАТ «НВЦ Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ТОВ «Люм’єр Фарма», ПАТ «Київмедпрепарат». Тобто зазначені виробники могли б самостійно взяти участь у тендері та запропонувати препарати за вигідними для замовника цінами.
Разом з тим, необґрунтоване об'єднання в один лот лікарських засобів не дозволяє брати участь у торгах виробникам (окрім препаратів, що ними виробляються, також вимагаються препарати інших виробників), об’єднання цілої низки препаратів в один лот обмежує конкуренцію та перешкоджає здешевленню предмета закупівлі, що унеможливлює економію бюджетних коштів. Тобто, більш вигідним є участь в такій процедурі закупівлі для дистриб’юторів, але ніяк не виробникам. Отже, про яку економію можна говорити?
Навіщо платити менше, якщо можна платити більше? Тим більше закупівля вартістю понад 36 мільйонів.
Не полінилась та витратила час на аналіз цих самих 36 млн грн., а саме передивилась вартість лікарських засобів, що закуповуються замовником, в аптечних закладах станом на 01.08.2018 з округленням цін в більшу сторону (тобто оптові ціни, з урахуванням наміру потенційних учасників отримати перемогу, мають бути нижчими).
І що ж було встановлено?
Очікувана вартість закупівлі перевищує орієнтовно розраховану майже на 15 %, або ж на 4,7 млн. грн. Тобто, Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України щонайменше може зекономити майже 5 млн. грн.
Але навіщо?
У відповідь на моє звернення щодо доцільності поділити закупівлю на лоти задля збільшення конкуренції та можливості економії, замовник повідомив, що «…вважає за недоцільне ділити предмет закупівлі, адже поділ зазначеного предмету закупівлі «на лоти за принципом 1 МНН – 1 лот» не гарантує можливості зекономити бюджетні кошти.
Навпаки, як свідчить досвід, доцільно закуповувати зазначені лікарські засоби у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики, на своєчасність здійснення поставок та зменшує ризик відміни торгів за окремими лотами…».
Але, з практики закупівель лікарських засобів, поєднання в одному лоті великого переліку лікарських засобів абсолютно не гарантує можливість зекономити бюджетні кошти, навпаки, може призвести до відміни торгів.
Для вирішення цього питання, Антимонопольний комітет України навіть рекомендував Міністерству охорони здоров'я і Міністерству економічного розвитку і торгівлі удосконалити порядок визначення предмета закупівлі лікарських засобів.
І найближчим часом відомства мають затвердити методичні рекомендації для замовників, що здійснюють закупівлі лікарських засобів, в яких передбачено, зокрема, що замовник визначає предмет закупівлі за лотами щодо кожного окремого МНН.
Доцільно закуповувати у одного постачальника – вважає Центр охорони здоров'я.
Однак, ідеальний результат для системи ProZorro – це коли ринок, на якому раніше у кожної держустанови був свій «улюблений» постачальник перетворюється на конкурентний ринок. Тільки конкуренція надасть можливість заощадження.
Центр охорони здоров'я зазначив, що схеми призначеного лікування туберкульозу включають обов’язкове застосування декількох препаратів одночасно, а відтак з метою забезпечення ефективного лікування протитуберкульозні лікарські засоби необхідно закуповувати одночасно.
Проте, за умови проведення закупівлі одним лотом, якщо жоден із потенційних учасників не зможе запропонувати весь перелік лікарських засобів та виконати вимоги тендерної документації, Центр охорони здоров'я замість одночасної закупівлі всіх необхідних лікарських засобів також одночасно не закупить жодного.
Результат вибору замовником однолотової процедури закупівлі можна вже передбачити – закупівля за більш високою ціною, мінімум економії, адже в даному випадку маємо неможливість прийняття участі в закупівлі виробників, що можуть поставити окремі лікарські засоби з переліку замовника за нижчими цінами в зв’язку із неспроможністю запропонувати замовнику одночасно всі позиції із тендерної документації, або ж взагалі відміна торгів.
Такі дії замовника спрямовані на звуження кола потенційних учасників, обмеження конкуренції та перешкоджають справжній економії бюджетних коштів.
Але, знову ж таки, навіщо заощаджувати не свої власні кошти?
Так і працюють замовники в публічних закупівлях лікарських засобів. Сподіваюсь, потенційні учасники оскаржать вимоги тендерної документації до Антимонопольного комітету України, який зобов’яже Центр охорони здоров'я внести відповідні зміни.
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 359
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 230
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12228
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10345
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6573
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4162
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3633