Управління арештованими посівами і забезпечення потреб України в умовах воєнного стану

Стаття аналітичного характеру про можливості АРМА управляти такими "складними" арештованими активами, як незібрані посіви у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування

Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі – АРМА) на практиці, досить часто передаються в управління незібрані посіви сільськогосподарських культур, які вирощуються на значних земельних ділянках. Ці посіви є речовим доказом і на них накладено арешт у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 197¹ (самовільне зайняття земельної ділянки) або ст. 254 (безгосподарське використання земель) Кримінального кодексу України.

До створення АРМА, хоч якісь прозорі механізми управління арештованим майном, на кшталт, незібраних посівів сільськогосподарських культур, не існували взагалі. А арештовані посіви чекало дві можливі долі:

1. Згнити на полі. Оскільки в правоохоронних органів немає можливості зібрати посіви - відсутні працівники і необхідна техніка, так і немає місця для належного зберігання.

2. Заохотити до повторення злочину, шляхом допущення можливості «не встановленим особам» зібрати засіяний врожай, оскільки правоохоронні органи не мають можливості забезпечити цілодобову охорону.

Про передачу арештованого майна на зберігання з правом оперативного (комерційного) управління таким майном за рішенням суду, слідчого судді, або інші кострубаті сурогати, на кшталт передати для реалізації речові докази реалізатору за рішенням слідчого судді, і згадувати не варто (хоча така судова практика існувала і на жаль іноді трапляється навіть зараз).

Такі механізми не передбачені жодним актом законодавства, більш того, такими сурогатами прагнули поєднати непоєднуване, а саме – функції зберігання арештованого майна і майновий титул оперативного (комерційного) управління, який відповідно до положень Господарського кодексу України може належати виключно суб’єкту господарювання у господарських відносинах [1, с. 17]. Результат в цій ситуації один, оскільки посіви підпадають під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, як засіб вчинення злочину та результат незаконної діяльності, по завершенню кримінального провадження немає що конфісковувати, а відповідно і компенсувати на користь держави завдану шкоду.

Багато чинників сприяли створенню незалежного органу управління арештованими активами - АРМА, серед яких: європейський вектор розвитку України, дотримання рекомендацій Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), виконання Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму для України, виконання умов Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором щодо отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС у сумі до 1 млрд 800 млн євро (ратифіковано Законом № 538 - VIII від 18.06.2015).

AРMA було створено за зразком вже існуючих установ, що діють у 28 державах-членах Європейського Союзу, а також в інших юрисдикціях за межами ЄС [1, с. 15]. Головна мета впровадженої моделі управління арештованими активами – це необхідність не лише збереження арештованого майна як такого, а й збереження та примноження його економічної вартості.

Незібрані посіви сільськогосподарських культур, які вирощуються на значних земельних ділянках, підпадають під декілька критеріїв визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» [2, абз. 3 ч. 4 ст. 21], а саме:

1) майно піддається швидкому псуванню;

2) майно швидко втрачає свою вартість.

За таких умов, арештовані посіви передаються для реалізації, юридичним особам визначеним на конкурсних засадах. Порядок відбору таких осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України. Реалізація майна здійснюється за цінами [2, п.14.1.219], не нижчими за ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів у порівняних економічних (комерційних) умовах [3, п.14.1.219].

У мирний час, кошти одержані від реалізації майна зараховуються на депозитні рахунки АРМА, в подальшому на ці грошові кошти нараховуються відсотки. Станом на початок червня 2022 року депозитний портфель АРМА складався з понад 640 мільйонів гривень, 757,9 тисяч доларів США та понад 1,4 мільйонів євро, що разом становило більше 712 мільйонів у гривневому еквіваленті. Завдяки управлінню цими коштами, з початку року на них нараховано 15,73 млн. грн. у вигляді відсотків [4]. У разі винесення судом вироку про конфіскацію, зазначені кошти буде перераховано до держбюджету.

З 17 липня 2022 року тимчасово, з дня введення воєнного стану, на період до припинення або скасування воєнного стану, а також протягом одного місяця з дня його припинення або скасування АРМА може за рахунок грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках у національній валюті, придбати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» в обсягах, погоджених Кабінетом Міністрів України, але не більше ніж у розмірі, що становить 80 відсотків коштів, що обліковуються на депозитних рахунках [5].

Таким чином на період до припинення або скасування воєнного стану АРМА є єдиним органом виконавчої влади, що здатний без шкоди для кримінального провадження, направляти арештоване майно, на безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану - соціальні та оборонні! А іншими словами сприяти швидшій поразці росії, її неминучому краху та розпаду, з приємним бонусом до 11,5% річних, нарахованих на депозитний рахунок[6].


Список використаних джерел:

1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ: «НАСТАНОВИ З УПРАВЛІННЯ АРЕШТОВАНИМ МАЙНОМ» 

2. Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» 

3.Податковий кодекс України

4. Сума на депозитних рахунках АРМА становить понад 712 млн грн. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. 

5. Закон України «Про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо управління активами під час дії воєнного стану» 

6. Військові ОВДП. Міністерство фінансів України