Судова реформа: з чого починали і до чого дійшли
Про те, що зміниться з прийняттям Закону №5180 «Про Вищу раду правосуддя» і чому жарти про український суд незабаром стануть не актуальними.
Півроку тому, коли Міністерство юстиції України ініціювало повну переатестацію суддів, ми, громадськість, сказали: напевно, це не спрацює. Стовідсоткових гарантій, що служителі Феміди не знайдуть таємні лазівки, які би дозволили обійти процедуру кваліфікаційного оцінювання – немає. Тож через це песимістичні настрої в українському суспільстві посилились, а тема недовіри громадян до самого процесу «відсіву» стала предметом політичних маніпуляцій.
Однак, вже в середині червня 2016-го Міністр юстиції Павло Петренко заявив, що 20% суддів відмовилися складати тести та проходити співбесіди, а серед решти майже половина служителів Феміди провалила переатестацію. Це ті нефахові судді, котрі займали чуже місце. Це ті, через кого за рівнем корупції наша країна опинилась поряд з Іраном, Непалом та Парагваєм.
Полювання на суддів-хабарників почалося ще минулого року. Одним з перших піймався на гачок суддя Дніпровського райсуду Києва Микола Чаус. Цей випадок набув розголосу, однак затягнена в часі процедура зняття суддівської недоторканності дала йому можливість втекти. Саме ця ситуація яскраво демонструє необхідність створення окремого конституційного органу, який надаватиме згоду на затримання судді чи утримання його під вартою. То ді Президент України Петро Порошенко виступив ініціатором закон опроекту « Про Вищу раду правосуддя» , який 21 грудня 2016-го набув статус закону. Окрім Президента, до авторського колективу розробників вищезгаданого законопроектуувійшли авторитетні, а головне незаангажовані судді, вчені та численні громадські активісти. Сьогодні Петро Порошенко завізував своїм підписом Закон №5180 «Про Вищу раду правосуддя», який на законодавчому рівні закріпив реорганізацію Вищої ради юстиції на Вищу раду правосуддя.
Серед ключових завдань новоствореного органу суддівського врядування його автори виділяють «незалежність судової влади з одночасним забезпеченням її функціонування на засадах відповідальності та підзвітності перед суспільством».
Вагомою перевагою Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оперативність у вирішенні кадрових питань щодо суддів. Тепер, аби затримати служителя Феміди, НАБУ не потрібно чекати дозволу депутатів. Згадайте гучну справу одіозного судді Миколи Чауса, коли затягнена в часі процедура зняття суддівської недоторканності, дала йому можливість втекти. Новий закон виключає повторення цього сценарію. Тепер всі ці питання віднесені до компетенції нового конституційного органу - Вищої ради правосуддя.
Гадаю, що новий закон - це велике сподівання судової системи України, адже від того, як швидко ми зможемо покарати недобросовісного суддю, значною мірою залежить якість та ефективність здійснення українського правосуддя.
Не виключаю, що і в оновленому апараті суду лишилися працівники негідні носити суддівську мантію. Однак, як відомо, корупція – явище соціальне, тому без вашої допомоги нам не впоратись. Будь-ласка, будьте свідомими, долучайтесь до ідеї масштабн ого перезапуск у системи правосуддя. Особисто я п ереконаний, що вже через півроку такі словосполучення як «чесний український суддя» і «незалежний український суд» не викликатимуть саркастичної посмішки на наших обличчях.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 441
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 426
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17897
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12666
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11428
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10229
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 8780