Home bias
Чому варто диверсифікувати бізнес географічно, зважаючи на правило не тримати всі яйця в одній корзині
Home bias - це явище, коли інвестори мають тенденцію віддавати перевагу інвестиціям у своїй країні порівняно з іншими зарубіжними ринками. Це поширена практика по всьому світу — як серед індивідуальних інвесторів, так і серед фінансових установ. Home bias має свої корені в психології інвесторів та їхніх уподобаннях і сприйнятті ризику. Бізнесмени просто відчувають більшу довіру до своєї країни, знають місцеві економічні умови і відчувають себе більш комфортно. Явище природне і зрозуміле, але це може призводити до дисбалансу в інвестиційному портфелі.
Останнім часом Україна стала полем трагічної війни, яка має серйозні наслідки не лише для суспільства, але й для інвесторів. Приклади українців, які втрачають своє майно, нагадують про ризики, пов'язані з "home bias". На основі цієї ситуації ми можемо отримати цінні уроки про диверсифікацію та управління ризиками.
Диверсифікація є ключовою для зменшення інвестиційних загроз. Розподіл капіталу на різні географічні ринки та різні класи активів може допомогти зменшити негативний вплив подій у одній країні. Ми не повинні концентруватись лише на внутрішньому ринку, але розглядати глобальні чи регіональні. Для цього, звичайно, потрібно мати або розробляти міжнародний потенціал, тобто експортний продукт, відповідні людські ресурси та капітал. Хоча ситуація конфлікту на території Україні однозначно показує, що географічна диверсифікація інвестицій може бути просто примусовою, і тоді фаза підготовки до зовнішнього розширення скорочується до мінімуму. Просто потрібно навчатися протягом інвестування, здобуваючи потрібні знання та ресурси і виправляти помилки, коли вони виявляються, що сильно нагадує методологію управління "agile".
Українські інвестори продемонстрували свою бізнесову гнучкість, оскільки, як випливає з доповіді Польського економічного інституту за три перші квартали 2022 року, в Польщі було створено майже 14 тис. підприємств, засновниками яких були громадяни України, з яких 10,2 тис. — самостійні підприємства. Решта 3,6 тис. — капіталовкладення. Ці дані є однозначними і підтверджують, що протягом трьох перших кварталів 2022 року компанії, засновані українцями, складали 8,5% усіх бізнесів, відкритих у Польщі.
Українські підприємці також переводять свої кошти в інші країни ЄС, але це вже складніше, ніж інвестувати в Польщу, тому польський ринок став природним напрямком для диверсифікації українського бізнесу.
Потенційно цікаві ринки, такі як німецький, французький або англійський, мають набагато вищі бар'єри для входу на них для пересічного українського інвестора, ніж польський ринок.
Перш за все, ці ринки вимагають значно більшого капіталу на старті, ретельнішої підготовки, на яку більшість українських підприємців просто не мають часу, а також суттєво іншої бізнес-культури і, не в останню чергу, переваги ведення бізнесу рідною мовою.
І якщо в Польщі українські підприємці користуються перевагами прямого кордону, схожої мови та схожості слов'янської культури, то в інших західноєвропейських країнах цих переваг вже немає.
Існує також проблема вимушеної експансії, яка торкнулася великих українських експортерів сталі або зерна, оскільки раніше вони відправляли свою продукцію морем, а тепер змушені переходити на сухопутну логістику, часто через Румунію і Болгарію до Туреччини і далі.
Незважаючи на ці незручності, варто зазначити, що, можливо, український бізнес зараз накопичує безцінний міжнародний досвід роботи на європейських ринках і руйнує попереднє домашнє мислення.
Підсумовуючи, здається доцільним, що в сьогоднішньому глобальному і швидкозмінному світі аналіз та розуміння глобальних політичних, економічних та соціальних тенденцій власниками або керівниками бізнесу є надзвичайно важливим, а інвестори не тільки можуть, але і повинні бути обізнані про потенційні загрози на ринках, на яких вони працюють, оскільки це знання дозволяє ухвалювати більш обґрунтовані бізнес-рішення.
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус вчора о 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков вчора о 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак вчора о 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак вчора о 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер вчора о 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 448
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 226
- Модель нової індустріалізації України 177
- Професії зникають, навички – у тренді 170
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 136
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 15780
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 10774
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4704
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 4418
-
Французьке посольство хоче купити історичний будинок у центрі Києва – компанія НЕСТ
уточнено Бізнес 4148