Ми маємо подолати хибну стратегію виходу з економічної кризи
Інвестиції не приходять самі, їх треба залучати. А для цього необхідно чітко визначитися, куди саме, в які галузі ми хочемо запрошувати інвесторів.
Повноцінному притоку інвестицій в українську економікузаважає чимало факторів, найбільш важливими серед яких є бойові дії в країні,політична нестабільність і, безумовно, тотальні масштаби корупції. Все церобить економічне середовище вкрай непередбачуваним, а тому інвестори неризикують зайвий раз вкладати кошти в Україну. Як результат, стимули длярозвитку вітчизняної економіки практично відсутні.
В будь-якому разі інвестиції не приходять самі, їх требазалучати. А для цього необхідно чітко визначитися, куди саме, в які галузі михочемо запрошувати інвесторів. Ясна річ, що у важких кризових умовах ми неможемо зробити привабливими всі сфери економіки, які мають хороший потенціалдля розвитку. Тому вкрай важливо визначити центри економічного відродженнякраїни, локомотиви виходу з кризи і забезпечення подальшого зростання. Миповинні знайти свої галузеві бренди і зробити їх обличчям української економікина світовому ринку. Здавалося б, нехитра пропозиція, адже це і так очевидно.Однак логіка кризи, як правило, пропонує йти по шляху найменшого опору, що впідсумку заводить в глухий кут. Мова йде про те, що в умовах кризи уряд заінерцією експлуатує традиційні експортні галузі, часто дискримінуючи ті сфери,які на даний момент є менш прибутковими. І в цьому полягає головна пастка.
Приміром, зараз Україна найбільше заробляє від експортусировини і сільськогосподарської продукції. Отже, наш пріоритет - АПК. Трохиодужає металургія чи хімічна промисловість - список поповниться останніми.Водночас, наприклад, наука й освіта у нас за звичкою стають жертвами бюджетногосеквестру, мовляв, вони і так на утриманні, куди в них ще вкладати.
На жаль, з такою логікою ми ризикуємо плисти за течією щебозна скільки часу. Нам потрібен дещо «нестандартний» підхід до вирішення проблеми.Всупереч поганій пострадянській традиції, під час кризи необхідно інвестуватисаме в науку і освіту, а не урізати їх фінансування для латання бюджетнихдірок. Вчені (причому саме економісти) давно довели, що економічне зростання врозвинених країнах прямо залежить від успіху в розвитку фундаментальної науки.У сучасному світі взагалі неможливо досягти адекватної конкурентоспроможностіна міжнародному ринку, якщо країна не розробляє високотехнологічний продукт.Сьогодні Україна бездарно і безвідповідально розтрачує свій інтелектуальнийпотенціал, і, схоже, ніяких реальних планів кардинально змінити ситуацію у наснемає. Якщо терміново не змінити підхід, залишаючи науку і освіту традиційнимиаутсайдерами, імперативи світової економіки залишать аутсайдером нашу країну,причому надовго.
Інша можливість - оборонна промисловість. Нині це тасфера, в яку не інвестувати просто неможливо, враховуючи зовнішні та внутрішнізагрози національній безпеці. По-перше, озброєна новою якісною зброєю армія -потужний фактор стримування ворога, значить - гарант цілісності і стабільностідержави, а значить - перша необхідна умова для інвесторів. По-друге, важливо непросити або купувати зброю, а робити її самим. Адже на оборонку, за великимрахунком, може працювати пів країни. Знову ж, це і високі технології, без якихне виробити сучасну зброю, і можливість заробляти на експорті. Тому дужеважливо сприймати оборонпром не просто в якості щита державної безпеки, а втому числі в ролі стратегічного суб'єкта економіки.
Зрештою, навіть агросектор має велике інноваційнезначення, якщо акцентувати увагу не на сировинних поставках, а на затребуванійі дорогій екологічно чистій продукції. Для цього у нас є величезні ресурсніможливості.
Все це очевидно і лежить на поверхні. Проблема лише втому, чи здатні ми ламати стереотипи у визначенні пріоритетів економічногорозвитку в умовах кризи. Якщо так - вихід є, якщо ні - то залишається, укращому випадку, тільки ілюзія перспективи.
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26461
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21339
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15440
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9705
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9326