Мораторій безкінечності
16.07.2020 р. прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Закон продовжує дію мораторію (який мав припинитися з 21.10.2020) на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників, що є предметом іпотеки, більш того, розширює перелік випадків його застосування. Зокрема Закон передбачає, що не може бути примусово звернуто стягнення (відчужене без згоди власника) на наступні категорії майна:
1) об’єкти житлового фонду, які є предметом іпотеки та виступають як забезпечення виконання зобов’язань фізичної особи, наданими йому в іноземній валюті;
2) об’єкти незавершеного житлового будівництва, майнові прав на нього, які є предметом іпотеки та виступають як забезпечення виконання зобов’язань фізичної особи, наданими йому в іноземній валюті; та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, або є об’єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться іншого нерухомого житлового майна або таке нерухоме житлове майно придбавалось частково або повністю за кредитні кошти і, при цьому, умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.
3) Окремо додається нова заборона на примусове відчуження без згоди власника іншого майна (майнових прав), в тому числі, за договорами застави/іпотеки або відповідно до кредитного договору. За поясненнями законотворців, ця норма забороняє стягнення заборгованості також із поручителів за кредитними договорами за зобов’язаннями фізичної особи, наданими в іноземній валюті.
4) Продовжується заборона на відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права.
5) Окремо визначено, що дія закону в частині заборони на відступлення права вимоги не поширюється на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку. Але доповнено, що після відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) банком, щодо якого здійснюється процедура виведення з ринку мораторій поширюється й на особу , що придбала (прийняла, отримала) таке право вимоги.
Окремо прописано, що продовжується чинність Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до прийняття окремого закону, який врегульовує не тільки питання реструктуризації заборгованості позичальників за валютними кредитами, а й порядок та особливості звернення стягнення на іпотечне майно. При цьому, мораторій продовжується та діє до прийняття окремого закону, який врегульовує не тільки питання реструктуризації заборгованості позичальників за валютними кредитами, а й порядок та особливості звернення стягнення на іпотечне майно.
Також вказано порядок набрання чинності та строк дії: набирає чинності з дня його опублікування (наразі ще не опубліковано) та втрачає чинність з 1 січня 2022 року.
Тобто, ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» діє до прийняття акту, що врегулює зобов’язання за кредитами в валюті, тобто імовірно до «безкінечності», а ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» - до 1 січня 2022 року.
Підсумовуючи, дійсно проблема валютних позичальників є складною для вирішення та потребує чітких механізмів для виходу з боргових зобов’язань, які значно перевищують вартість майна, яке вони брали в іпотеку, проте втручання законодавців в діяльність судової гілки влади, судів, рішення яких є обов’язковими до виконання, шляхом встановлення заборон (мораторіїв) на виконання рішення за певної категорією боржників суперечить як Конституції, так і практиці ЄСПЛ та рекомендаціям різних міжнародних організацій щодо недопустимості обмеження права на примусове виконання судового рішення. Окремо слід зазначити, що прогноз на іпотечне кредитування зі ставкою під «10%» річних є доволі оптимістичним, оскільки банки втративши значну масу коштів, виданих в іноземній валюті, наразі не мають змоги їх повернути та частково компенсувати отримані збитки, при цьому мають великі показники непрацюючих активів (NPL), що не дозволяє впроваджувати нові програми іпотечного кредитування.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 456
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 438
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18680
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12253
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9952
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 7356
-
У застосунку Alliance з’явилась функція міжнародних P2P-переказів
Новини компаній 6345