Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025
З 2025 року контракти на енергонакопичення зміняться через нові вимоги з кібербезпеки
У 2025 році на українському енергетичному ринку відбудуться важливі трансформації, що безпосередньо стосуватимуться енергонакопичувачів. І хоча ці технології лише починають активно розвиватися у нас, європейський досвід вже показав: без урахування питань кібербезпеки навіть найефективніша система накопичення енергії може стати вразливою точкою для всієї енергомережі.
Що зміниться з 2025 року
Очікується, що НКРЕКП та інші регулятори приведуть низку нормативних актів у відповідність до стандартів ЄС, особливо в частині вимог до інфраструктури зберігання енергії. Ключовий акцент — на кіберзахист.
Нові правила вимагатимуть:
обов’язкових аудитів кібербезпеки перед укладанням договорів;
чітких умов SLA щодо кіберінцидентів;
оновлення стандартних контрактних положень для EPC-контрактів, O&M-договорів та ліцензійних угод;
відповідальності сторін за втрати, спричинені кіберзагрозами;
відповідності вимогам NIS2 (Директива ЄС з кіберстійкості критичної інфраструктури).
Практичні наслідки для бізнесу
Інвесторам, девелоперам і операторам доведеться переглянути шаблони договорів і реалізувати додаткові заходи, зокрема:
забезпечити подвійний фактор доступу до систем SCADA;
впровадити політики реагування на інциденти;
створити процедури перевірки підрядників на відповідність ІТ-вимогам.
Уже сьогодні в ЄС понад 30% компаній, що працюють з BESS (battery energy storage systems), витрачають до 7% капіталу проєкту лише на забезпечення кіберзахисту. За даними BloombergNEF, до 2030 року обсяг встановлених енергонакопичувачів у світі перевищить 1 ТВт*год. Із них близько 20% — у регіонах з підвищеними кіберризиками.
Юридичні тонкощі: про що не забути у контракті
Серед ключових моментів:
чітке розмежування відповідальності між сторонами у разі атак;
вимоги до зберігання і обробки даних;
право одностороннього призупинення операцій у разі загрози (kill switch clauses);
інструменти для арбітражу й вирішення спорів за правилами міжнародних організацій (ICC, LCIA тощо).
Найпоширеніші помилки у контрактах
З нашої практики видно: компанії часто ігнорують або недооцінюють кіберкомпонент. Найтиповіші хиби:
відсутність конкретного плану реагування на інциденти;
недостатня деталізація умов взаємодії з постачальниками ІТ-послуг;
копіювання старих шаблонів EPC-контрактів без адаптації до кіберреалій.
Рекомендації юриста
Проведіть попередній аудит кіберризиків проєкту.
Закладайте бюджет на кібербезпеку ще на етапі PPA чи EPC.
Оновіть типові контракти з урахуванням нових регуляторних вимог.
Перевіряйте відповідність підрядників та постачальників стандартам IEC 62443, ISO/IEC 27001.
Висновок
Незважаючи на перспективність енергонакопичувачів для України, нехтування вимогами кіберзахисту може звести нанівець ефективність інвестицій. 2025 рік стане точкою відліку нової практики контрактного оформлення таких проєктів.
З огляду на складність регуляторної бази та швидкість змін, компаніям варто залучати спеціалізованих юристів із досвідом у проєктах зеленої енергетики та ІТ-безпеки, що дозволить враховувати не лише формальні вимоги, а й реальні ризики.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 338
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18534
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 13992
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12439
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11959
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6751