Архітектура українських новобудов: як змінився зовнішній вигляд нових ЖК за останні роки
Архітектура не може існувати окремо від людей, вона завжди відображає настрої, цінності, потреби суспільства, а також культурний та економічний розвиток країни.
І якщо міста радянської України були створені як ідеальна модель рівності для всіх жителів, то звичайно ж, сьогодні життя радикально змінилось, а з ним і тенденції в архітектурі житлових будівель. Сучасна забудова вже не є невиразною та однаковою: з ініціативи девелоперів з’являються ЖК, які мають власну індивідуальність та в першу чергу орієнтовані на потреби, комфорт і безпеку мешканців.
П’ятиповерхові панельні “хрущовки” повністю відповідали культурі свого часу – швидкі терміни будівництва, спрощення фасадів і планування, жодних надмірностей та максимально корисне використання площі. Зводити їх почали в кінці 50-х років і продовжили до кінця 80-х внаслідок необхідності у короткі терміни вирішити завдання масового будівництва соціального житла. Архітекторам доводилось працювати в умовах політичних обмежень: адже замовник був лише один – держава. Тому не дивно, що естетика цієї забудови – гранично проста, невиразна та однотипна, залежна від технологічних процесів.
Чим особливі новобудови 90-х – початку 2000-х років? Це час різких змін, які не могли не нанести відбиток на архітектурі. Масове будівництво панельного житла на замовлення держави припинилося, натомість з’явилася приватна нерухомість. Із Заходу прийшли нові технології, але оскільки досвіду як такого в тодішніх девелоперів не було, для декого з них орієнтиром спочатку були ті ж самі “панельки“, інші ж почали втілювати власні найсміливіші проєкти. Поступово на заміну панельним приходять “каркасні” будівлі. Забудова цих років нарешті отримує індивідуальний стиль.
Направду якісна архітектура житлового сектору в нашій країні почала з'являтися лише декілька років тому. І не тому що раптово виник якийсь новий архітектурний тренд – до цих змін підштовхнув сам ринок. Адже існує чимало компаній, які успішно будують однотипні ЖК та добре себе при цьому почувають. Але також бачимо чимало проєктів абсолютно іншого типу, де в пріоритеті інтереси людей, які більше не хочуть жити у бетонних коробках, і квартира для них – це не просто квадратні метри. Вони прагнуть максимально комфортного та якісного простору для життя, зі збереженням природності й екологічності території.
Окрім того, свої корективи в розвиток архітектури житлової забудови неочікувано внесла пандемія. Для багатьох людей їхнє житло стало не просто місцем для ночівлі, а практично цілим світом. І якісний житловий комплекс зараз – це місце, де можна отримати всі необхідні послуги, відпочити, зробити покупки, попрацювати. Де крім зон загального користування, є ще декілька лаунж-зон, де можна влаштувати дитячі свята або вечірки з друзями, а також зайнятися йогою, малюванням або просто почитати книгу на самоті на свіжому повітрі в зеленій зоні.
І мета девелопера сьогодні – максимально розширити зону комфорту та почуття безпеки мешканців за рамки стін і парканів житлових комплексів, інтегрувавши цей автономний організм в архітектурний ансамбль міста. Саме такі тенденції ми й спостерігатимемо в архітектурі житлових будівель найближче десятиліття.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
38026
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12622
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11931
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11917
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11384