Чому під час війни Україна бореться за проведення Всесвітньої виставки в Одесі
Україна отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій
Наприкінці 2021 року Україна в «особі» Одеси подала свою заявку на відбір країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Те, що було ініційовано бізнесом, підтримала держава, а заявку до Бюро міжнародних виставок відправили за підписом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Захід, що подарував світові Ейфелеву вежу, перший дзвінок та друкарську машинку, міг пройти на нашій землі — це надихало.
На той час нашими конкурентами були Ер-Ріяд (Саудівська Аравія), Рим (Італія), Пусан (Південна Корея) та москва (росія). Попри те, що виставка ніколи не проходила у Східній Європі, ніхто не очікував великої боротьби з боку України, більше ставили на «північного сусіда». Так само як майже ніхто не очікував великого опору нашої держави в разі вторгнення росії. Обидві групи «експертів» помилялися.
24 лютого розставило все по своїх місцях. Росія показала свою кровожерливість та неадекватність, яка не може бути притаманною країні, що претендує на проведення EXPO. Щойно ЗСУ дали першу відсіч окупантам на Півночі, ми розпочали власну боротьбу на дипломатичному фронті. Тоді не майже не стояла задача вибороти проведення виставки в Україні — першочергово ми хотіли викинути з цього змагання саме москву.
У травні росія заявила, що відкликає свою заявку на проведення EXPO 2030. Це був такий собі «жест доброї волі», але вже на дипломатичному фронті. Насправді війна показала, що росія ніколи не відмовляється від чогось, допоки її не виженуть. Так само було й із Всесвітньою виставкою.
Тепер в України був вибір: відмовитися від подальшої боротьби та втратити всі напрацювання через війну або, попри всі негаразди, продовжити змагання. Українці не були б українцями, якби здалися.
У світі люди бачили EXPO символом прогресу, українська команда побачила в ньому символ надії, символ майбутнього повоєнної держави. Адже після перемоги на нашу країну чекає довгий та складний час відновлення. Доведеться відбудувати все, що зруйнувала росія — школи, лікарні, житлові будинки, дороги, колії, мости й безліч іншого.
Ми бажаємо, аби оновлену та відбудовану Україну побачив весь. Щоб так само як прикуті очі жителів планети до нашої держави під час війни, вони були прикуті й до відродженої та зміцнілої України.
Саме тому навіть зараз, під час важких боїв на Донбасі, під час підготовки ЗСУ до великого контрнаступу паралельно Україна веде боротьбу за проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Країну-переможця оберуть цьогоріч у листопаді. Тому попри максимальну увагу до перемоги на полі бою, ми маємо мобілізувати сили й на дипломатичному фронті.
Досвід попередніх виставок говорить, що побачити EXPO до країни зазвичай приїжджають 20 мільйонів туристів. Наприклад, у Дубаї було 30 мільйонів людей, у Мілані — 19 мільйонів, у Шанхаї — близько 70 мільйонів.
За попередніми оцінками виставку в Україні у 2030 році можуть відвідати 20 мільйонів людей. Помножте це на бренд незламності українців та на інтерес до нашої держави з боку мешканців усього цивілізованого світу й отримаєте приблизний результат, який поки що важко виразити у числовому чи грошовому форматі.
Проте головне — EXPO принесе Україні увагу, на яку вона заслуговує. Вона отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій. За це варто боротись. Навіть під час війни.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1138
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 160
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8634
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7017
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6485
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3754
-
Рада директорів Tesla отримала гнівного листа від інвесторів: скаржаться на Маска
Бізнес 3134