Силовий варіант

Влада готується до виборів і не виключає застосування сили проти народу.

Готується силовий варіант підбиття підсумків парламентських виборів!?

Останні призначення керівників, так званих,  силових структур України заслуговують того, щоб над цими діями Президента задумалися не лише ті чи інші політики, а й кожен громадянин і суспільство в цілому. Самі по собі кадрові переміщення не є чимось надзвичайним в кадровій політиці будь-якої держави. Але це тільки тоді, коли не звертати увагу на те, хто, коли, на якій підставі і з якою метою переміщається. Саме відповіді на ці питання дозволяють робити висновки про можливі наслідки таких переміщень для українського суспільства і кожного громадянина України.

Якщо говорити про закономірні підстави заміни одних дієздатних посадових осіб іншими, то  головними загальновизнаними підставами можна назвати органічно поєднані дві: по-перше, більш високий рівень професійної підготовки і практичний досвід кандидата на посаду і, по-друге, громадянська позиція, його готовність і здатність служити суспільним інтересам, а не лише самому собі рідному. При відсутності хоч одної з названих підстав від таких призначень для суспільства буде тільки шкода.

Але є і інший підхід до призначення високих посадових осіб, в основі якого лежить особиста відданість кандидата на посаду персоні, що здійснює призначення. При такому підході закономірні підстави професіоналізму і готовності до служби суспільству втрачають будь-який сенс, бо завдання призначеної посадової особи полягає виключно в створенні сприятливих і, навіть, комфортних умов для особи, що здійснила призначення.

А тепер конкретно до проблеми. Усім відомо, що в 2012 році відбудуться в Україні парламентські вибори. Усім також відомо, що нинішня влада все більше і більше втрачає довіру громадян, але не допускає думки про можливий програш на виборах. Про це неодноразово заявляли самі її представники. Вони прекрасно усвідомлюють, що після програшу виборів до Верховної Ради їм прийдеться покинути Україну. А за кордоном вони потрібні тільки до того часу, поки вони, використовуючи владу, крок за кроком здають суверенітет Української держави.

Все це штовхає Президента на підготовку умов для використання сили в процесі «підбиття підсумків парламентських виборів». Про це свідчать останні призначення Захарченка В. Ю. на  посаду Міністра внутрішніх справ, Калініна І. О. на посаду голови Служби безпеки України та Саламатіна Д.А. на посаду Міністра оборони України. Звичайно, Хорошковський, Єжель и Могильов не менше віддані Януковичу, але, можливо, якісь їх особисті риси заставили Президента піти на таку рокировку. 

Якщо говорити про Захарченка В.Ю., то  з формальної точки зору стосовно його професіоналізму запитань не виникає. Освіту набував у  Ризькій спеціальній середній школі міліції МВС СРСР (1986); Ризькій філії Мінської вищої школи МВС СРСР (1991); магістратурі Національної академії внутрішніх справ України (1998); Полтавському університеті економіки і торгівлі (2010). Послужний список проходження міліцейської служби теж свідчить, що професійну майстерність він формував в процесі реальної міліцейської практики. Що стосується громадянської позиції пана Захарченка, то адекватно відобразити її може тільки він сам в процесі практичної діяльності на новій посаді. Якщо його громадянська позиція і готовність служити інтересам України, а не правлячої касти, то час його перебування на вищій міліцейській посаді буде обмеженим.

  Більш загадкова фігура нового голови СБУ пана Калініна І. О. Його служба в КДБ СРСР в лейтенантсько-капітанські роки і викладацька робота в Національній академії Служби безпеки України не може бути підставою для призначення на одну з найвищих державно-політичних посад. Чисто технічно-адміністративний, а не політичний, характер мала його служба на посадах начальника Центру спеціальної підготовки Головного управління "А" СБУ, директора Центру спеціальної підготовки охоронців Альфа-Щит та  начальником Управління державної охорони України, яка здійснює охорону вищих посадових осіб держави.

  Тобто, з точки зору професіоналізму, умовно можна вважати, що вибір Президента є адекватним. Значно більше запитань виникає стосовно громадянської позиції і готовності пана Калініна служити інтересам України.

Ще більш неадекватним з точки зору професіоналізму та інтересів України стало призначення пана Саламатіна Д.А. Міністром оборони України. Людина, яка мала стосунки зі збройними силами виключно в межах строкової служби в Радянській Армії. За освітою гірничий інженер та курси перепідготовки кадрів інженер-економіст. До 28-ми років підземний гірничий робітник і гірничий майстер в Караганді, а після ДКНС раптом опиняється в Москві, де до 1999 року займається різними комерційними справами.

Тільки з квітня 1999 року  постійно проживає в Україні, але уже з 04.2006-11.2007 - є народним депутатом Верховної Ради України 5-го скликання (від Партії регіонів), 1-й заступник голови Комітету з питань науки і освіти (з 07.2006), з 11.2007 - народний депутат Верховної Ради України 6-го скликання (від Партії регіонів).

В червні 2010-го указом Президента України призначений генеральним директором Державної компанії Укрспецекспорт. 4 січня 2011 року указом Президента призначений гендиректором Державного концерну Укроборонпром. 8 лютого 2012-го указом Януковича призначений Міністром оборони України.

Ці три призначення – це тільки невеличкий фрагмент кадрового забезпечення підготовки нинішньої влади до виборів з прогнозуванням найжорстокішого розвитку подій. Я на них звернув особливу увагу тому, що саме вони, не маючи нічого святого за душею, особливо Калінін і Саламатін,  можуть піти на злочин проти українського народу. Сьогодні на всіх рівнях іде розстановка вірних людей з метою за будь що утриматися при владі. В той же час, влада зробила все для того, щоб забезпечити собі притулок під кремлівськими  стінами: поглиблюються репресії проти всього українського, заблоковано інтеграцію України до ЄС і НАТО, ще на 25 років віддано Севастополь, готовиться здача української ГТС і таке інше. Не виключено, що до виборів влада постарається втягнути Україну в Митний Союз (і Євразійський Союз Путіна) та ОДКБ. Це та плата, яку влада уже заплатила або готова заплатити за с вій притулок. В черговий раз вириватися з тих пут, в які веде нинішня влада, буде дуже важко. Тому, шановні співвітчизники! Будьте уважними і не забувайте, що владу наймаєте і годуєте ви, а не вона вас! Звідси і робіть для себе висновки!