Вітчизняне банкрутство, як мрія пацифістів
Як бути арбітражному керуючому та суду в ситуації мобілізації керуючого санацією чи ліквідатора до лав Збройних сил?
Те, що у банкрутстві чимало правових каламбурів чи, краще сказати, прогалин у праві відомо широкому колу юристів.
Нещодавно у зв'язку з призовом до лав Збройних сил України мені довелося черговий раз зіштовхнутися із ситуацією, яка не регулюється законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: як бути арбітражному керуючому та суду в ситуації мобілізації до армії?
Якщо шукати простої відповіді - то згідно п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП та п. 1 ч. 3 ст. 114 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражного можна замінити на іншого у зв'язку з вступом на військову службу, та не виконанням або неналежним виконанням обов’язків, покладених на арбітражного керуючого.
З іншої сторони, чи підходить таке просте рішення для самого арбітражного керуючого? Звісно, обов'язок захисту Вітчизни понад усе. Не можна ставити на одні тереза можливість втрати Вітчизни та, наприклад, втрату двох мінімальних заробітних плат у трьох-чотирьох процедурах банкрутства.
Проте законодавство про банкрутство повинно також пропорційно захищати і гарантувати право керуючого санацією чи ліквідатора на повернення до виконання обов'язків, які він виконував у процедурі банкрутства.
Також глухим кутом залишається питання призову арбітражного керуючого на військові збори. Таке враження, що законодавці у сфері про банкрутство зовсім не задумувалися про можливість військових форс-мажорів, чи вважають арбітражних керуючих не здатними тримати зброю у руках. Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мовчить про те, як бути в такій ситуації. Відповідно до ст. 119 КЗпП і ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається робоче місце і середня заробітна плата на підприємстві, установі, організації, з якими військовозобов'язаний перебуває у трудових відносинах, незалежно від форми власності роботодавця.
Та, по-перше, виконання обов'язків керуючого санацією та ліквідатора - чи є це "робочим місцем" в розумінні трудових відносин? Певно, що ні. А, по - друге, у випадку збереження "робочого місця" арбітражного керуючого, чи буде суд, дебітори та кредитори чекати на його повернення? Питання риторичне, враховуючи ще й конкуренцію в нашому професійному середовищі. Та і взагалі, чи ведеться тут роль про трудові відносини, адже на даний час ми є само зайнятими особами…
Отже, мушу констатувати, що арбітражний керуючий залишається соціально та законодавчо незахищеним у випадку виконання свого прямого обов'язку - захисту своєї Вітчизни.
Так, арбітражних керуючих не так багато у загальному відсотку працездатного населення. Але це не робить наші професійні та соціальні потреби менш вартими, та малозначущими.
Можливе вирішення вищезазначеного питання лежить у площині внесення змін до ч. 1 ст. 114 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яку необхідно доповнити положенням про те, що у випадку призову на військові навчання чи мобілізацію до Збройних сил України, арбітражному керуючому гарантується (у випадку усунення) повернення до повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24067
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17761
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17447
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14106
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12813