Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році
Екологічні виклики війни, роль держави та громадянського суспільства в їх подоланні
Екоцид, що супроводжує війну 2014-2025 років в Україні
Станом на початок 2025 року в Україні зафіксовано понад 7,5 тисяч злочинів проти екології з боку росії, вчинених з лютого 2022 року. Але знищення української природи окупантами триває від самого 2014 року, оскільки саме в зонах бойових дій в Україні розташована велика кількість лісів, об’єктів природно-заповідного фонду, річкові басейни та морські акваторії України.
Всі ми знаємо найбільш кричущі випадки «екологічних злочинів» ворога на нашій землі.
- Окупація та фактичне знищення заповідного фонду біосферного заповідника «Асканія-Нова» в Херсонській області, через який сьогодні пролягає дорога для руху важкої ворожої військової техніки. Протягом війни на території заповідника спалахнуло 46 пожеж, згоріло 5500 гектарів степу, з них – 2200 гектарів заповідної зони.
- Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, у тому числі занесених до Червоної книги України, а в чорноморському басейні навколо Криму загинули 250 тисяч китоподібних. Змінилися міграційні шляхи багатьох видів птахів.
- Підрив греблі Каховської гідроелектростанції став причиною масштабної техногенної катастрофи та назавжди змінив екосистеми Півдня України.
- В Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику ворог вчинив значні вирубки лісу та порушення ґрунтового покриву, що підриває радіаційну безпеку регіону.
- Потенційно замінованими вважаються близько 30% території України, через що наша країна на сьогодні офіційно є найзамінованішою державою світу, а термін робіт з розмінування оцінюється до 30 років.
- Площа земель, забруднених через війну, в Україні складає 20,8 млн кв.м, обсяг відходів тільки від зруйнованої російської техніки становить 1,4 млн тонн. Об’єми зруйнованих будівель сягнули 670 тис.тонн і будівельне сміття теж забруднює довкілля, особливо небезпечними є вироби з азбесту, що можуть призвести до онкологічних захворювань.
Навіть після припинення активних бойових дій, війна ще довгі десятиліття буде продовжувати отруювати життя українців, оскільки вона супроводжується поширенням надзвичайно токсичних речовин, шкідливих для всього живого.
- Продукти горіння та окисли металів і пластмас, що розкладаються десятиліттями і лишаються отруйними.
- Залишки пального та продукти згоряння після вибуху боєприпасів супроводжуються хімічними реакціями, які повертаються на землю кислотними дощами.
- Ракети, що не вибухнули, являють собою не меншу загрозу для життя та здоров'я, оскільки основний компонент ракетного палива - гептил - легко окислюється у повітрі, воді та ґрунті, утворюючи при цьому ще небезпечніші сполуки. Відомо, що смертельна доза цієї речовини для людини складає лише 1 мікрограм на літр води.
- Через поширення забрудненої води зі зруйнованих могильників та очисних споруд знищених міст та селищ в зоні бойових дій земля довкола стає непридатною для вирощування збіжжя протягом багатьох десятиліть.
Екологічні катастрофи не зважають на кордони, тому збереження та захист довкілля - глобальна задача, до якої має долучитись кожна країна на своїй території, імплементуючи екологічні ініціативи на всіх рівнях.
В Україні однією з основних засад державної екологічної політики є досягнення Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), які були затверджені на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 році. Відтак вирішення екологічних питань пронизує всі сфери життєдіяльності держави, червоною стрічкою «вплітається» у нові закони.
Нагадаємо, що минулого року Міжнародна робоча група високого рівня з питань екологічних наслідків війни розробила «Екологічний договір для України. Зелене майбутнє: Рекомендації щодо відповідальності та відновлення», як новий механізм захисту довкілля, що складається з 50 рекомендацій для України та світової спільноти, які втілюють уніфікований підхід до оцінки впливу російської війни в Україні на довкілля, визначають підходи до компенсації за заподіяну шкоду, а також пропозиції щодо «зеленого» відновлення.
На початку лютого 2025 року КМУ також був затверджений і новий «Операційний план заходів з реалізації у 2025-2027 роках» до «Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року», контроль за виконанням якої покладено на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.
Відновлення довкілля: історичний аспект та можливості
За 80 років після закінчення Другої світової війни забулось, як в руїнах лежали європейські міста, а природа була понівечена, забруднена, замінована. У відновленні європейських країн тоді значну роль зіграв План Маршалла (1948–1952), ініційований США. Основна мета – економічне відновлення. Екологічні проблеми вирішувались опосередковано, зокрема через програми покращення водопостачання та санітарії. Джерела фінансування - безповоротна допомога та кредити від уряду США.
Погіршення екологічної ситуації набуло масштабів національного лиха після Другої світової війни і в Японії. Руйнування, людські втрати, скидання атомних бомб на Хіросіму та Нагасакі - все це мало катастрофічні екологічні та економічні збитки. Країна довго не могла виборсатись з екологічних проблем. Лише в 70-х роках, з прийняттям нового екологічного законодавства, ситуація поступово стала поліпшуватись. Найбільша ефективність екологічної політики стала прослідковуватись в Японії завдяки спільному фінансуванню природоохоронних заходів з боку приватного сектору та держави.
Очікується, що після закінчення війни, в наші часи відновлення України здійснюватиметься переважно за рахунок коштів донорів та міжнародних фінансових інституцій, а також репарацій від країни-агресора. Важливим джерелом для відновлення можуть стати приватні інвестиції, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства, проте доки агресор не зупинився та не зазнав покарання, можемо покладатися лише на діючі програми міжнародних партнерів та на самих себе.
Сьогодні молодь України не лишається байдужою до екологічних викликів майбутнього нашої держави та активно долучається до відкритих ініціатив Уряду та громадського сектору.
Об’єднати понад 100 молодих науковців та студентів екологічних вишів України для роботи над технічними рішеннями з залученням STEM-команд закладів освіти з усіх регіонів країни – задача нового проєкту Фонду «Екопросвіта та STEM в молодіжній політиці», який розпочав роботу у лютому 2025 року за підтримки ГО «Зелена молодь України», основні тези якого викладені в цій статті.
Разом – ми точно можемо більше. І тільки спільними зусиллями ми зможемо зберегти чисту та здорову планету для наших дітей.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 440
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 424
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17774
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12463
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11286
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10159
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 10118