Коли економіка відновиться до довоєнного стану?
Якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Гібридна війна Росії проти України у 2014 році відзначилася непростими викликами для економіки країни. Протягом лише двох років, з 2013 по 2015 рік, внутрішні та зовнішні фактори призвели до драматичного зменшення валового внутрішнього продукту (ВВП) на півтори, а також до загострення економічних проблем.
Початок війни на Сході України викликав внутрішнє переміщення мешканців, що стало однією з причин спаду економіки. Українцям стало надто складно забезпечити своє існування, борючись із викликами конфлікту та відчуваючи економічний тиск. Інфляційна ставка стрімко зросла до майже 50%, а рівень безробіття перевищив 9%.
Росія, яка раніше була значущим торговельним партнером України, втратила свою роль через політичні та економічні розбіжності. Це спричинило суттєве зміщення економічної бази країни, погіршуючи її фінансовий стан. Національний борг України відносно ВВП також став нестабільним, збільшившись майже до 80% у 2015 році. Відсутність ефективного рішення призвела до необхідності реструктуризації боргу, яка відбулася у серпні 2015 року.
Падіння економіки було катастрофічним, і відновлення до попереднього рівня вимагало значних зусиль. За період до 2021 року економіці України вдалося повернутися до довоєнного стану, і ВВП оцінювався майже у 200 мільярдів доларів США за поточними цінами.
Однак різке повномасштабне вторгнення та окупація частини території України Росією у 2023 році призвели до нового великого виклику для економіки країни. Бомбардування інфраструктури та окупація територій призвели до нового рівня зруйнування та втрат, відчутних на всіх рівнях суспільства.
Питання відновлення економіки тепер знову піднялося на порядок денний. Графік Statista показує, що повернення до довоєнного стану може зайняти ще 3-4 роки, і тільки до 2027 року можна очікувати повне відновлення.
Цей прогноз оптимістичний. Адже тут не враховано втрату потенційного зросту економіки, який вже міг би відбутися без втручання з боку зовнішніх факторів.
Тож, а якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Уявімо собі такий сценарій, де Україна залишалася б поза війною, де економічне зростання та розвиток стали б основними орієнтирами для країни. Що б могло бути, якщо війна не переплутала б картину української економіки?
1. Стабільність і рост ВВП
Без війни Україна мала б можливість досягти стабільності у своєму економічному розвитку. Стабільний ріст ВВП став би реалізованим, що своєю чергою призвело б до покращання благополуччя громадян та збільшення інвестицій.
2. Розвиток торгівлі та партнерства
Без війни країна відкривала б нові ринки і розвивала торгові відносини з європейськими країнами, що сприяло б розширенню її економічного простору.
3. Стабільні соціальні показники
Без війни Україна уникала б масштабних втрат життів, поранень та переселення населення всередині країни та за кордон. Це, своєю чергою, сприяло б збереженню стабільності в соціальних сферах, уникненню різкого зростання безробіття та зменшенню інфляції.
4. Необхідні реформи та розвиток інфраструктури
У відсутності війни, Україна б могла більше активно впроваджувати економічні реформи та розвивати інфраструктуру. Це включало б модернізацію транспортної системи, розвиток енергетики та створення сприятливого клімату для бізнесу.
5. Зменшення боргового тягаря
Без необхідності втручання у військові операції, Україна може була б уникнути значного збільшення свого національного боргу, що своєю чергою дозволяло б уникнути необхідності в реструктуризації та спростовування фінансових проблем.
У цьому сценарії економіка України мала б потенціал розвиватися без перешкод, і країна могла б демонструвати світу свій потенціал та можливості. Однак реальність стала іншою, і через росію ми вимушені падати та триматися та намагатися вирватися з прірви.
Звичайно, для цього нам потрібна допомога наших партнерів та перемога.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24454
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10615
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9237
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5577
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4068