Рекламний ринок реформують,коли буде співпраця бізнесу,влади і громади
Вже деякий час можна спостерігати постійні конфлікти між представниками КМДА та представниками ринку зовнішньої реклами. Відсутність компромісу насправді шкодить всім: київській громаді, місцевій адміністрації і самому бізнесу.
Вже деякий час можна спостерігати постійні конфлікти між представниками КМДА та представниками ринку зовнішньої реклами. Відсутність компромісу насправді шкодить всім: київській громаді, місцевій адміністрації і самому бізнесу.
Мінуси повної анархії
Довгий час на рекламному ринку Києва панувало повна анархія, коли великі порушення були присутні, як з боку представників бізнесу, так і зі сторони органів, що здійснюють контролюючу функцію. Це стосувалося як тих, хто безпосередньо працює у рекламній сфері, так і простих підприємців, яким потрібна була вивіска, щоби повідомити про свій бізнес.
Логіка бізнесу полягала в тому, щоб якомога швидше “захопити вільні території”. Хибною є думка про те, що нові площини — це обов’язково нові прибутки. Швидше навпаки. Із збільшенням кількості площин прибутки бізнесу падали. Простий ринковий закон. Зростає кількість площин — падає ціна однієї конкретної площини. Якщо порахувати, то прибутки скоротилися приблизно у 5-8 разів, в залежності від локації.
Мотивація була лише одна — зайняти місце, щоб його не зайняв конкурент. Такі конструкції часто з’являлися в силу того, що підприємець розумів, якщо не поставить він, то обов’язково поставить конкурент, бо отримати дозвіл можна було на будь-що і будь де.
В “старі добрі часи” у порушеннях були зацікавлені самі чиновники. Чому? Дуже просто. Порушення — це можливість обкласти бізнес “корупційним податком”. Коли немає порушень, є чіткі правила, тоді нема причини вимагати у підприємця хабара. Його важче притиснути на порушеннях. Тобто сам чиновник видавав дозвіл, свідомо порушуючи правила, бо йому за це платили хабарі. Такою була система. І немає вини підприємців в тому, що вони змушені були таким чином отримувати дозволи. В іншому випадку, вони б просто мали закрити бізнес.
Самі оператори зацікавлені у зменшенні кількості конструкцій і зростанні їхньої вартості. Бо це значить менші витрати на управління і більшу ефективність бізнесу. Саме з цієї причини бізнес готовий йти на діалог і враховувати інтереси міської громади. Влада ж повинна бути у цьому процесі ефективним посередником.
Мінуси “закручування гайок”
Те, що спостерігаємо сьогодні, можна назвати іншою крайністю. Політика “закручування гайок” ніколи не приводила до добра. Якщо провести скорочення за варіантом пропонованим сьогодні, тобто буде скорочено 80 % усіх наявних площин, то бюджет міста втратить приблизно 170,3 млн грн. Це прямі втрати бюджету.
Але є ще непрямі, які можуть значно перевищити згадану суму. В умовах, коли є тотальна заборона, або права бізнесу суттєво обмежені, зростає кількість незаконних конструкцій. При цьому встановлювати їх будуть не ті оператори ринку, які сьогодні легально працюють і є у всіх на виду, а “сірі”, так би мовити, “нелегали”. Зростання кількості таких конструкцій буде відбуватись у геометричній прогресії і витрати на постійну боротьбу з незаконними площинами можуть перевищити 50 млн грн на рік. Це будуть втрати бюджету міста. Боротьба з незаконними вивісками і рекламою нагадуватиме “війну з гідрою”, коли на місці однієї голови виростає дві інші. Витрати на демонтаж будуть тільки зростати.
Фактично місто перебуватиме у стані постійної боротьби з незаконними конструкціями. Крім того, слід зважити, що з незаконних площин не платять податків. Це також втрати.
Плюси спільної роботи
Саме тому для швидкого проведення реформ у сфері впорядкування реклами потрібна спільна робота влади і бізнесу. Правила розміщення реклами повинна бути “спільними” для громади, для місцевої влади та для бізнесу. Тоді вони разом працюватимуть над її втіленням. З цього принципу ми виходили, коли довелося працювати у КП “Київреклама”. Ми розмовляли з підприємцями і пояснювали їм свою логіку.
Другою безперечною перевагою для міста спільної роботи є інвестиційна складова. Адже правила мали б враховувати особливості кожного району чи вулиці, вписуватися у архітектурний ансамбль, до таких “дрібниць”, як зовнішній вигляд опірних стійок, до яких кріпляться площини. В умовах спільної роботи, за зміну стилю платить підприємець, який обслуговує орендовані у міста місця. Зрештою жоден іноземний інвестор не прийде туди, де постійно міняються правила, а бізнес “ламають через коліно”.
Конфлікт між бізнесом і місцевою владою, насправді загрожує не лише рекламникам, а й тисячам простих малих і середніх підприємців. Адже левова частка затримки видачі дозвільних документів стосуються простих вивісок, без яких люди не дізнаються, що їм хочуть надати послугу чи товар. Менша кількість підприємств — це тисячі втрачених робочих місць. Варто врахувати, що у нинішніх кризових умовах в рік у нас кількість малих підприємців зменшується в середньому на 50 тис. Це також шкодить всім. Місту, бо воно недоотримує податки. Людям — бо вони втрачають роботу і це не лише 2 тис.чол, які працюють у рекламному бізнесі, а й ті, чия діяльність залежить від рекламування послуг і просто вивіски на фасаді.
Загальний же принцип полягає в тому, що управління відносинами з бізнесом не повинно приводити до втрат міського бюджету, особливо в умовах, коли бракує інвестицій, падає кредитний рейтинг столиці, коли через війну і зовнішні обставити, в Україну інвестують значно менше, ніж в попередні роки.
Висновок напрошується сам. Якщо хочеться швидких реформ, то кроки в рамках цих реформ повинні бути органічними для всіх її учасників: місцевої влади, київської громади, підприємців. В іншому випадку конфлікт приносить лише втрати.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12068
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10215
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6554
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4129
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3453