Нове життя шкільного спорту
Пострадянська модель фізичного виховання потребує глибинних змін
Навіщо потрібен шкільний спорт?
З чим у вас асоціюється шкільний спорт? З виснажливими підтягуваннями на турніку, стрибанням «через козла», метанням гранати? Із нецікавими обов’язковими «ритуалами», на зразок шикування та ходіння строєм? А може з запиленими спортзалами, дефіцитом інвентаря, браком вчителів?
Можливо, ваші асоціації кращі. Але, як правило, уроки фізкультури в школі не викликають в учнів цікавості та ентузіазму. Це чергова повинність, яку треба відбути, аби «поставити галочку». До того ж деякі батьки почали ставитись до них із застереженнями після низки випадків, коли під час занять діти травмувались чи втрачали свідомість. На цьому фоні навіть звучали пропозиції взагалі скасувати такий предмет, як фізичне виховання.
Проте, не слід вдаватися в крайнощі. Не лише в Україні, але в усьому світі гостро стоїть проблема недостатньої дитячої рухової активності. За даними ВООЗ, сьогодні четверо з п’яти дітей 11-17 років ведуть сидячий спосіб життя. Таким чином вони шкодять не лише власному здоров’ю, але й процесу шкільного навчання. Адже помірні фізичні навантаження позитивно впливають і на когнітивні здібності та сприяють соціалізації дитини. Активний спосіб життя – це також зниження ризику розвитку різноманітних захворювань у дорослому віці, від серцево-судинних до діабету.
За підрахунками Національної академії медичних наук України, загальна рухова активність дітей і підлітків має становити не менше 4,5 годин на добу. На заняття середньої і високої інтенсивності слід відводити 50-60 хвилин на добу для хлопців та 40-50 хвилин - для дівчат. Чи може хоча б часткового забезпечити це наша школа? Сьогодні, на жаль, ні.
Застаріла модель фізичного виховання
Причина в тому, що викладання фізкультури ще з радянських часів було «заточене» на відбір майбутніх олімпійців та чемпіонів. Це слугувало ще одним інструментом, аби довести переваги соціалістичного устрою перед капіталістичним. Тепер потреба в цьому відпала, а система залишилась старою.
Тому численні спортивні нормативи в школі виглядають анахронізмом й потребують змін. Новий підхід до шкільного спорту – це генерування максимальної фізичної активності протягом усього навчального дня. Й не лише на уроках фізкультури, але й перед іншими уроками та на шкільних перервах.
Фізичне виховання має бути цікавим, а не монотонним та нудним. Замість постійних присідань чи підтягувань – квест-уроки, сюжетні уроки, уроки-змагання тощо. Слід пам’ятати, що сучасні діти тісно зав’язані на гаджетах. І тому їх потрібно поставити на службу руховій активності. Наприклад, було б цікаво розробити мобільні застосунки, які б провокували дітей на рухливі ігри, наприклад, під час шкільних перерв.
Тут ми впритул наближаємося до кіберспорту. Минулого року його визнали офіційним видом спорту. Щодо цього можна дискутувати, але фактом є глибоке занурення дітей у віртуальний світ. І якщо підійти до розвитку кіберспорту з точки зору пропагування рухової активності, то можна досягнути позитивних результатів. Зокрема, якщо федерація кіберспорту та провідні кіберспортсмени пропагуватимуть фізичні навантаження, як невід’ємну частину успіху у своїй сфері.
Нова модель шкільного спорту
Нова модель фізичного виховання у школі має бути спрямована в кількох напрямках. По-перше, на зацікавлення дитини спортом. По-друге, на популяризацію здорового способу життя. По-третє, на те, аби, вийшовши у дорослий світ, людина й далі дотримувалась принципів фізичної активності. Не кожен буде чемпіоном, але кожен може зміцнювати свій організм та набиратися сил завдяки спорту.
В рамках впровадження державного стандарту базової середньої освіти запропоновано 45 модулів різних видів спорту для використання в якості бази на уроках фізкультури. Й учні самі зможуть обрати, яким спортом вони хочуть займатися. Завдання школи – підготувати для цього матеріально-технічну базу й надати фаховий педагогічний супровід. Важливо, аби заняття не були травматичними. Тому перевага тут за малоконтактними та неконтактними видами спорту.
Для дітей, які захочуть далі розвивати свої спортивні здібності, уроки фізкультури стануть відправною точкою. А відточувати майстерність в певному напрямку вони зможуть у ДЮСШ та різноманітних спортивних секціях.
Європейська практика + сучасна інфраструктура
Впровадження нових стандартів фізичного виховання та створення якісної шкільної спортивної інфраструктури – процеси синхронні та паралельні. Багатофункціональні спортзали, спортмайданчики з тренажерами, закупівля спортивного інвентаря та відповідного обладнання зроблять шкільний спорт по-справжньому сучасним та доступним для всіх. І тут я велику надію покладаю на реалізацію комплексної програми Президента «Здорова країна». Серед іншого, вона передбачає будівництво 10 тисяч спортивних майданчиків до кінця наступного року.
Комітет Верховної Ради з питань молоді і спорту та Підкомітет з питань спорту вищих досягнень, який я очолюю, приділяють шкільному спорту пріоритетну увагу. Зокрема, ми напрацьовуємо законодавчі зміни про збільшення кількості обов’язкових занять із фізкультури в школах та інших не спортивно профільних навчальних закладах. Залучаємо до співпраці педагогів та спортивну спільноту. І тому закликаю усіх бажаючих приєднуватись!
Я вірю у швидкі позитивні зміни в шкільному спорті, адже вони вже розпочалися.
Цьогоріч Україна разом з усім Євросоюзом вперше відзначала Європейський день шкільного спорту. Він полягав у тому, що протягом дня 120 хвилин діти присвятили руховій активності. Так наші школи поступово входять до європейського освітнього простору й беруть звідти практики, які корисні для дітей.
Також в цьому році Міністерство освіти затвердило «Рекомендації щодо стратегічного розвитку фізичного виховання та спортивної підготовки учнівської молоді до 2025 року». В них рекомендовано створювати у школах спортивні гуртки, секції та клуби в координації з уроками фізичної культури. На уроках радять вводити більше командних ігор, додавати творчий компонент.
Сподіваюсь, в процес оновлення шкільного спорту будуть включені усі гілки та рівні влади – від профільних міністерств та парламенту до громад. І тоді ми усі разом отримаємо бажаний результат – країну здорових, щасливих дітей, перед якими відкриті усі шляхи до здійснення мрій.
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський 23:05
- Зброя в тіні недбалості: як одна помилка важить більше за два вироки Дмитро Зенкін 23:01
- Чи є крадіжка в магазині дзеркалом нашого суспільства? Світлана Приймак 23:00
- Як воєнком на адвокатів гнівався Юрій Стеценко 20:44
- Джерела фінансових показників – шлях боротьби із фінансовим шахрайством Артем Ковбель 14:08
- Референдум: про що можуть запитати українців Ірина Овчар 00:23
- ШІ у різних сферах: тандем чи боротьба? Михайло Зборовський 07.03.2025 13:05
- Наслідки ухилення від експертизи ДНК Владислав Штика 07.03.2025 00:00
- Визначення батьківства: як віднайти правду про батьківство після смерті Світлана Приймак 06.03.2025 22:57
- Корупція на експорт: як нові закони ставлять бізнес під удар Дмитро Зенкін 06.03.2025 15:28
- Кадровий потенціал українських ВНЗ: як утримати й мотивувати викладачів Віталій Кухарський 06.03.2025 14:30
- Суддя та абревіатури Євген Магда 06.03.2025 10:38
- Як перетворити невизначеність на перевагу: стратегія Ілона Маска Катерина Мілютенко 05.03.2025 20:27
- The Socio-Economic framework for Ukraine's reconstruction: challenges and strategies Сергій Шинкаренко 05.03.2025 16:08
- Автономія та децентралізація: шлях до ефективного освітнього менеджменту вишів Віталій Кухарський 05.03.2025 14:30
-
У Дніпрі на маршрути випустили другу партію трамваїв із Лейпцига – фото
Бізнес 2768
-
Плюс 40 000 населення та нові бізнеси. Як змінився Ужгород за три роки повномасштабної війни
2550
-
Maxar офіційно підтвердила відключення України від супутникових знімків: пояснення компанії
Бізнес 2372
-
Війна без США. Як Європі та Україні створити Стратегічні сили стримування Росії
1984
-
Вступ в ЄС. Україна успішно пройшла скринінг щодо вільного руху товарів
Бізнес 1591