Ринок нерухомості через призму демографічної кризи
Про основні критичні й кризові періоди на ринку нерухомості України та інші сторони проблеми
Питання демографії постає на порядку денному все частіше і звучить все гучніше, а цифри приголомшливі.
Світовий банку порахував, що станом на 2021 рік у світі сукупний коефіцієнт народжуваності (СКН) тобто середня кількість дітей, яких жінка може народити протягом репродуктивного віку, становить 2,3 дитини.
Найвищий він у країнах Африки — Нігері (7 дітей), Сомалі й Чаді (6 дітей) та інших.
Найнижчий — у країнах Азії (Гонконг та Корея — менше 1).
У довоєнному 2021 році показник СКН в Україні — 1,2 дитини — найнижчий у Європі і один із найнижчих у світі.
Молдова і Румунія мають СКН 1,8,
Угорщина і Словаччина — 1,6, а
рф і білорусь — 1,5.
Польща — 1,3.
За даними МВФ, станом на квітень 2023 року в Україні проживало трохи більше 33 млн людей, тоді як у 2021 році - понад 41 млн (без врахування населення на тимчасово окупованих територіях).
Питання підтримки кількості населення хоча б на поточному рівні вже є критичним для України. За ідеальним (і, найімовірніше, неможливим) сценарієм, в середньому кожна українка після війни має народити щонайменше дві дитини лише для відтворення поколінь, а щоб компенсували кількість загиблих та тих, хто виїхав з України, в середньому українська сім’я має виховувати три дитини.
Говорячи у контексті ринку нерухомості через призму демографічної кризи необхідно виділити декілька пікових періодів, коли ринок відчує наслідки цієї війни.
1) Через 17-20 рр після 2023-2025 рр – батьки не будуть купувати, нехай smart, але все ж квартири для своїх студентів, які не переїдуть у великі міста на навчання в університетах і інститутах.
2) Ще плюс 5-7-10 рр, і ті, хто не стали студентами не почнуть своє самостійне життя і не підуть у банки за іпотекою.
3) Ще плюс 5-10 років у них не відбудеться своє нове покоління…
Звісно ж, чим далі від 2040 року, тим демографічна криза буде відчуватися все менш болючіше для суспільства і все ще нестримно болюче у серцях тих, хто втратив своїх рідних та близьких.

Але є тут і інші «сторони монети», з яких є дві основних:
1) Втрати на полі бою, молодого покоління у віці 20-40, які могли б стати батьками і продовжувачами свого роду. Можливо, після того, як скінчиться війна ми дізнаємося кількість наших загиблих воїнів, але вже очевидно, що це будуть сотні тисяч життів.
2) Міграція. У публічному просторі називають три цифри мігрантів, які залишили країну з лютого 2022 року – 5, 7 та 10 млн чоловік.
За даними ООН, близько 5 млн українців попросили тимчасового захисту в країнах ЄС. Тому, вважаю, що реальна цифра на мій розсуд – це десь близько 9 млн українців.
Попередньо, вже близько 2/3 із них не збираються повертатися в Україну, а це десь 6 млн чоловік. Якщо до мам з дітьми виїдуть з країни їхні чоловіки, то сумарно, після війни Україна може втратити до 10 млн емігрантами. І це з 33 млн населення, які нарахував МВФ станом на квітень 2023 року.
То ж, демографічна криза вже складається з трьох основних складових. І чим далі, тим ситуація погіршується.
Ні, ніяк не вдається матеріал про демографічну кризу і людські життя завершити ринком нерухомості, хоча, ви і самі все розумієте, основні критичні й кризові періоди вбачаються.
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус вчора о 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков вчора о 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак вчора о 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак вчора о 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер вчора о 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 433
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 225
- Модель нової індустріалізації України 175
- Професії зникають, навички – у тренді 169
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 131
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 12886
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 9217
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4430
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 4104
-
Життя від вихідних до вихідних: експерти дають поради, як покращити будні
Життя 3578