Торгівельна нерухомість столиці – знести неможливо відремонтувати
Проблематика застарілих ТРЦ та як зміниться комфорт інфраструктури спальних районів
Як відомо у Києві припадає більше ніж 550 м.кв. торговельних площ у розрахунку на кожні 1000 мешканців. І це є найбільшим показником по країні. У інших містах показники такі: Дніпро – 330, Одеса – 430, Харків – 255, Львів – 310, Чернігів – 200 м.кв. на 1000 осіб. У країнах Європи ситуація значно краща, для прикладу Німеччина – 1500, Франція – 1400 м.кв. на 1000 осіб.
Начебто очевидно, що Україна має беззаперечний потенціал до будівництва торгівельних площ. Що автоматично веде до поліпшення якості життя та отримання сучасної інфраструктури для шопігну, доступу до центрів побуту, місць розваг та тематичних видів дозвілля, адже сучасний ТРЦ – це багатофункціональний організм комерційної нерухомості міста.
Однак, на даний час є очевидним тенденція до модернізації, реконструкції та реновації морально і фізично застарілих ТРЦ. Нажаль не завжди перебудова ТРЦ – це благо для мешканців прилеглих житлових масивів міста.
Для прикладу, у Оболонському р-ні є 2 ТРЦ: Перший «Метрополіс» на вул. Маршала Малиновського та другий «Полярний» на Полярній вулиці. Перший піддався модернізації зі збільшенням площ для торгівлі, розваг та побутових послуг. Другий заплановано під знесення (магазини вже отримали повідомлення про вивільнення орендованих площ до кінця жовтня поточного року) та будівництво на його місці п’яти багатоповерхівок. Доречі, мешканці Мінського масиву вже створили електронну петицію щодо спасіння торгового центру. У першому випадку мешканці отримають розвиток інфраструктури у модерновому вигляді. У другому випадку мешканці отримають знищення інфраструктури, ущільнення мешканців на одиницю площі, навантаження на автошляхи та додаткові проблеми з паркуванням власного автотранспорту.
Якщо декілька років мешканці спальних районів, що проживали у житловому фонді побудованого за радянських часів оберігали паркові зони, сквери та дитячі майданчики від ущільнення забудови, то сьогодні у зоні ризику опинилися торговельно-розважальні центри 20-ти річного терміну експлуатації.
На фоні того, що жодна із анонсованих програм «магазин біля дому» не мала свого розвитку, а питання розміщення МАФів до цього часу є проблемним у місті, знищення, а не модернізація невеликих ТРЦ посеред житлової забудови призведе до погіршення якості життя мешканців прилеглих житлових масивів. Нажаль, постійне ущільнення житлової забудови міста без розвитку транспортної інфраструктури призводить до щоденного та систематичного колапсу на автошляхах міста.
Згідно даних TomTom, Київ займає 7 місце у світі за завантаженням автошляхів. Будівництво 25-ти поверхових будинків замість зруйнованих торговельно-розважальних центрів призводить до локальних заторів, які у свою чергу складаються у постійні затори всього міста в цілому. Необхідно зауважити, що більшість житлових комплексів, які будуються, не передбачають будівництва шкіл, як максимум – це розвиваючий дошкільний центр розвитку дітей.
Як прогноз на майбутні 3-5 років – збільшення кількості випадків протистоянь мешканців та власників ТРЦ, які заплановані під знесення. Зі сторони мешканців боротьба за прилеглий сервіс та збереження існуючої щільності проживання, зі сторони девелопера – швидкі гроші з продажу житлової нерухомості. Цікаво лише одне: як дане питання буде регулювати Генеральний план столиці (якщо його таки затвердять) і яка буде позиція ДІАМ, яка має контролювати дотримання законних норм у сфері будівництва.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1226
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 20230
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18693
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12630
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12104
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6760