Чому українські підприємці не хочуть сплачувати роялті
Чи легко змушувати підприємців, в яких ще відсутня культура платити за музику, сплачувати роялті, як цього вимагає закон.
В Україні, як у країні, що розвивається, ще не склалася культура споживання взагалі і авторського продукту зокрема. Всі бажають танцювати, але мало хто бажає платити за музику. Треба сказати, що у розвинутих країнах люди такі ж, як і всюди, бажають економити і теж сплачують роялті неохоче, і шукають засоби обійти законодавство.
Але там правові механізми доведені майже до абсолюту і не дають такого шансу. Нам у цьому ще треба подолати неабиякий законодавчий шлях. Але базові умови дозволяють нам примушувати підприємців сплачувати авторські, а при відмові, або свідомого порушенні закону, платити штраф. Ми маємо штат юристів, що ведуть справи проти порушників. І деякі наші агенти теж мають юридичну освіту та посвідчення діючих юристів, що дозволяє коректно виконувати процедури фіксації порушень. Наприклад, нещодавно один ресторан у Дніпрі сплатив 223 380 гривень лише за одну пісню, що транслювалася публічно без ліцензії на використання. Погодьтеся, це дуже чуттєвий стимул для виконання вимог закону.
З іншого боку, для сумлінних платників роялті ми маємо програмний комплекс, що автоматично підбере для власника розважального, чи торгового закладу репертуар з найпопулярніших та актуальних творів та зробить звіт. Підприємцю треба буде лише підтвердити його електронним підписом та сплатити рахунок. Таким чином ми полегшуємо для власників закладів виконання закону і стимулюємо їх легальну діяльність.
Використання музики, по суті, це не тільки права композиторів, а і суміжні права. Звичайно, кожний музичний твір – це результат роботи багатьох людей, кожен з яких має свою частку прав. І тут можуть бути різні варіанти їх оформлення.
Наприклад, візьмемо якусь уявну групу музикантів. Іван написав музику. Йому допомагав Петро, а ще він написав половину слів. Дописав текст Василь, а Тарас так віртуозно зіграв на барабанах, що це визнали окремим витвором мистецтва, на яке Тарас має авторське право. Їх пісня за квартал десять тисяч разів грала у супермаркетах міста. І ось надійшла сума роялті. Її треба розподілити, та ще й так, щоб учасники групи не посварилися і вона не припинила існування і більше не заробляла гроші.
Якщо твір виданий якимось видавцем, лейблом Sony, наприклад, всі кошти надходять йому і розподілом вже займається лейбл згідно угоді з авторами. Але якщо група незалежна, вона складає угоду з нами. І тут можуть бути варіанти. Або в загальній угоді обговорюється частка кожного автора, або окремо Петро, Іван, Тарас та Василь укладають угоди. Звісно, бувають випадки, набагато складніші, але якщо по простому, то так і є. Отже, отримання справедливої винагороди всіма учасниками проєкту – надзвичайно важлива справа. Але формально це різні виплати.
Врешті, виходить, що ми повинні спочатку взяти з підприємця плату за авторські права на користь видавця, або авторів, зазначених у вихідних даних композиції (Іван-Василь). А потім повинні знову прийти і взяти плату за суміжні права (Петро, Тарас і т.д.). Але це абсурдно і не ефективно. Тому ми працюємо у тісній взаємодії із ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» (УЛАСП), яка ще у 2019 році отримала акредитацію для здійснення розширеного колективного управління в сфері публічного виконання суміжних прав.
Тому підприємці платять у «єдиному вікні» один раз і повну суму за використання авторського продукту. А розподіл на винагороду авторських та суміжних прав відбувається системою автоматично, згідно укладеним з авторами угодам.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25102
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21317
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12504
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9591
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8309