Податкова амністія "для галочки"
Якщо немає бачення того, чого хочеш досягнути, то не буде і плану дій по його досягненню.
Тільки так можу прокоментувати пояснення міністра фінансів, чому доходи від майбутньої податкової амністії та сумнозвісного «бюджетонаповнюючого» законопроєкту №5600 не включені до проєкту бюджету 2022 року.
Нагадаю, що Сергій Марченко пояснив відсутність надходжень до бюджету внаслідок цих реформ тим, що неможливо точно спрогнозувати обсяг коштів, які громадяни добровільно задекларують в рамках амністії.
Виникає логічне запитання: а навіщо проводити такі непродумані реформи взагалі? І наступне – невже міністерства втратили кадри, здатні зробити прогноз? Адже коли приймаються такі закони, хтось робить розрахунки, хтось пише пояснювальні записки до законопроєктів. На цьому обґрунтуванні народні обранці підтримують законопроєкти. Виходить, що сам міністр не вірить в успіх податкової амністії.
Маю власну версію причини такого хаосу – відсутність цілісного бачення податкової політики загалом. Десь є розуміння про необхідність стимулювати економіку, натомість перемагає радянський підхід – все заради наповнення бюджету. Внаслідок маємо непродуману реформу, в ефективність якої не вірять навіть її автори.
Якщо прослідкувати заяви Данила Гетманцева, голови податкового комітету Ради, і відповідальних міністрів від початку розробки податкової амністії та добровільного декларування коштів громадянами (2020 рік), то яскраво видно, що ніякого комплексного бачення в цій царині не було. Немає і нині. Мотивація до амністії змінюється, як вітер, на 180 градусів по декілька разів. Спочатку це був спосіб детінізації економіки, пізніше – інструмент залучення коштів в економіку, а зараз – страшилка для громадян, де уряд погрожує громадянам проблемами у майбутньому, вимагаючи пояснювати походження майна та накопичень.
Відрізняється навіть тон заяв різних спікерів реформи. Гетманцев залякує громадян, а Марченко ніби заспокоює. Якщо це така тактика «доброго та поганого копа» з боку влади – то вона призведе тільки до ще більшої недовіри до держави і наступних спроб реформувати податкову сферу і економіку. Якщо ж ці заяви щирі, то це свідчить про відсутність будь-якого спільного бачення цієї реформи між урядом і парламентом. І невідомо, який з цих варіантів гірший.
Іноземний досвід подібної легалізації, на який раніше посилався міністр фінансів, свідчить, що значних коштів бюджет від цього отримати не зможе. Наприклад, оспівана багатьма експертами детінізація в Італії у 2001-2002 роках легалізувала доволі значні кошти – 73 млрд євро. Бюджету країни це принесло одноразово 1,4 млрд євро податків. Це 0,1% ВВП Італії в 2002 році!
Можна скільки завгодно міркувати щодо «особливого менталітету» українців, але це неправда. Немає у світі прикладів, коли б детінізація накопичень і активів призводила до великого ентузіазму з боку громадян і бізнесу. Так само і великі податки. Чи нагадати, як патріотичні французи почали відмовлятись від громадянства своєї батьківщини, щоб уникнути суперподатків Франсуа Олланда?
Україна не стане виключенням, якщо будуть продовжуватись такі «реформи». Натомість країні потрібна податкова система, яка стимулює розвиток підприємництва, а не заганяє його в тінь.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9520
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 8827
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6327
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4799
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3445