Хочу бути розробником (і це не тільки про ІТ)
11 років тому бізнес вчергове скаржився чиновникам на підготовку фахівців у вишах та училищах. Тоді ми спровокували дискусію: чи враховує трудове і освітнє законодавство ситуацію на ринку праці?
Далі були тривалі обговорення з освітянами та профспілками. Які саме обрати інструменти? Досвід яких країн буде корисним Україні? Після досліджень та консультацій орієнтуватись вирішили на Велику Британію.
Федерація металургів України одна з перших в Україні перейшла від розмов до дій. Тож не дивно, що зараз саме наше об'єднання найактивніше займається розробленням професійних стандартів на заміну застарілим кваліфікаційним характеристикам. Для того, щоб поширити практику профстандартів на інші сфери, ми відкрито ділимось досвідом. Сподіваюсь, він буде корисним іншим роботодавцям, які вболівають за позитивні зміни на українському ринку праці.
Чому це важливо?
Професійний стандарт є пусковим механізмом для багатьох процесів. Наприклад, на його основі розробляється освітній стандарт, який є базою для навчальних планів та програм. В результаті не доводиться бідкатися про “підготовку не тих і не так”.
Використовуючи професійний стандарт hr-менеджери складають своєрідні кар'єрні маршрути. Маючи такий маршрут набагато легше мотивувати робітників підвищувати кваліфікацію, кар'єрно рости на підприємстві. Також стандарт можна використовувати для тестування кандидатів під час прийому на роботу. Закриваючи вакансію, hr може бути певним у кваліфікації працівника.
Ще професійний стандарт є гарним підґрунтям для профорієнтації. Він дає зрозуміле пояснення в чому суть роботи представника певної професії, які знання та вміння необхідні для отримання конкретного фаху.
Але заради справедливості вкажу, що розроблення професійного стандарту або перегляд вже існуючого процес складний, бюрократичний і доволі дороговартісний. Розроблення одного стандарту може коштувати роботодавцю сотні тисяч гривень, адже потрібно відволікати працівників від виконання прямих обов'язків.
Однак ефект того вартий. Розробка стандарту є інвестицією в розвиток бізнесу. По-перше, це дозволяє впливати на якість підготовки кадрів. А по-друге, працівники підприємств можуть швидко підтверджувати кваліфікацію через кваліфікаційні центри (оцінювання в центрах проводиться тільки на затверджені профстандарти).
Ще один бонус – можливість відносно швидко виводити на ринок праці нові професії і офіційно закріплювати їх. Раніше при внесенні до Класифікатора нової професії потрібно було подати до неї кваліфікаційну характеристику. Водночас така характеристика могла розроблятись тільки на професії, що вже існують в Класифікаторі. У жовтні цього року Уряд вніс зміни до Порядку розроблення профстандартів і дозволив розробляти стандарти на професії, яких немає в Класифікаторі.
Роботодавцю, який хоче розробити професійний стандарт: покрокова інструкція
1. Перш за все треба з'ясувати чи затверджений стандарт за потрібною вам професією або чи не розробляється він іншою робочою групою. Якщо стандарт вже готується, можна підключитися до процесу і співпрацювати із вже сформованою робочою групою.
Якщо потрібно братися за роботу з нуля, доведеться вивчити наявний стан справ, сформувати та подати на реєстрацію до Національного агентства кваліфікацій заявку на розроблення стандарту. У заявці вказуємо: назву проекту профстандарту, КВЕД-2010, код і назву професії, назву професійної кваліфікації, орієнтовний строк роботи над проектом, інформацію про розробника та веб-сайт, на якому буде проводитися громадське обговорення проекту документа.
Впродовж 10 робочих днів агентство має повідомити про результати розгляду заявки.
2. Тепер треба сформувати робочу групу, куди мають увійти профільні експерти – представники підприємств, профспілок, науковці та освітяни. Найбільше виграють розробники, які є членами галузевих рад. Вони фактично мають постійно діючі робочі групи для розроблення профстандартів за потрібними їм професіями. Входження галузевої ради до складу Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні також буде перевагою, адже це означатиме доступ до експертної оцінки проекту документа.
3. Основою для розроблення професійного стандарту є функціональний аналіз. Для підготовки проекту документа працівники різних підприємств мають заповнити анкети з оцінками своїх трудових функцій. Чим більше робітників з відповідною кваліфікацією заповнять такі анкети, тим об'єктивним буде результат. Аналіз опитування складатиме основу проекту профстандарту. Водночас треба врахувати, що стандарти мають єдину структуру, якої треба дотримуватися під час оформлення документа. Наведу кілька з обов'язкових блоків: вимоги до освіти фахівця, його професійного розвитку, опис загальних компетентностей, необхідних для виконання роботи тощо.
4. Готовий проект професійного стандарту опрацьовують усі експерти робочої групи і після цього проводять його громадське обговорення. Якщо професія передбачає мультизадачність і зачіпає додаткові професійні сфери, робоча група може залучити інші галузі. Отримавши висновки, фінальний проект документа має бути оприлюднений на вказаному в заявці сайті щонайменше на місяць.
5. Врахувавши зауваження та пропозиції, надані під час громадського обговорення, проект профстандарту направляється на перевірку. Якщо розробник є членом Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні – він направляє проект до цього органу. В іншому випадку перевірку здійснює Нацагентство кваліфікацій.
6. Орган, який проводив перевірку, направляє проект професійного стандарту та свій експертний висновок про дотримання у ньому вимог законодавства до Мінекономіки для затвердження. Міністерство має затвердити стандарт впродовж місяця. Документ вважатиметься чинним після внесення до реєстру стандартів (https://register.nqa.gov.ua/profstandarts).
Які документи знадобляться розробникам?
Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів (постанова Уряду);
Методика розроблення професійних стандартів (юстований наказ Мінсоцполітики).
Окремі пункти КЗПП.
***
Будемо чесними: левова частка відповідальності за успіх змін на ринку праці та в освіті лежить на нас – роботодавцях. Ми повинні стати лідерами цих змін. Ніхто не побудує успішне українське майбутнє за нас. Тому вже зараз потрібно об'єднувати зусилля як на галузевому, так і на національному рівні.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11845
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3378
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2874
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1971
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1967