Податок на виведений капітал – остання надія
Довгий час відносини між бізнесом та державою в Україні носили ворожий характер. Від початку незалежності обидві сторони ніби змагалися у силі та винахідливості: держава, в обличчі фіскальних та інших служб, постійно вигадувала нові методи тиску та бар’єри
Довгий час відносини між бізнесом та державою в Україні носили ворожий характер. Від початку незалежності обидві сторони ніби змагалися у силі та винахідливості: держава, в обличчі фіскальних та інших служб, постійно вигадувала нові методи тиску та бар’єри, створюючи непрозорі умови проведення перевірок та заплутане, дискреційне податкове законодавство. Бізнес же намагався сховатись від тиску, використовуючи різного роду схеми та переходячи у «тінь». У цих змаганнях перемога одного завжди досягалась за рахунок програшу іншого, а програш будь-кого з них – це програш країни. На жаль, дана ситуація не сильно змінилась навіть після Революції Гідності. Нововведення в податковій системі дійсно зменшили зловживання, зокрема при відшкодуванні ПДВ, проте ціною цього стало ускладнення процесу адміністрування ПДВ та вилучення з підприємств оборотних коштів.
Український бізнес досі прагне та вимагає змін системи. За останні роки економіка нашої держави пережила серйозні випробування. Стрімке падіння 2014-15 рр. змінив слабкий, ледь помітний, ріст. Економічна криза посунула нашу державу на декілька кроків назад в конкурентному та динамічному ринку Європи. Українські товаровиробники зазнають збитків, адже їм важко конкурувати навіть з представниками сусідніх східноєвропейських держав. Більшість вітчизняних підприємств безнадійно застаріли, більше 60% основних засобів потребують оновлення. Проте коштів на це немає через постійні побори різних державних служб, в тому числі фіскальної. Неможливо уявити «економічного дива» в аграрній країні, яка живе за рахунок заробітчан та фрілансерів. Саме тому український бізнес, як ніхто інший, потребує реальних та ефективних системних змін, які б дозволили їм розвиватися у конкурентному світовому середовищі.
Як не дивно, такі зміни вже розроблені і просто зараз лежать на столі урядовців, чекаючи остаточного схвалення. Мова йде про запровадження нової системи оподаткування прибутку підприємств – введення податку на розподілений прибуток (податку на виведений капітал) замість існуючого нині дискреційного податку на прибуток підприємств. Ця реформа – рятівне коло для вітчизняного товаровиробника, і не лише тому, що створить умови, за якими підприємства зможуть удосконалити застаріле обладнання та почнуть конкурувати за відкритий європейський ринок. Головна перевага нової моделі – його простота та прозорість.
Довгий час саме податок на прибуток у чинній редакції був одним з найбільш корупціогенних в Україні. Розпливчасте та дискреційне законодавство давало можливості податківцям обдирати підприємців, навантажуючи їх додатковими корупційними витратами. Впровадження нової системи зробить відносини між платниками податків та державою простими та прозорими як ніколи досі. І хоча даний крок оцінюється експертами у вигляді зменшення надходжень до бюджету на рівні 20-30 млрд. грн. уперший рік після впровадження нової моделі, проте його вплив на інвестиційний клімат України та умови ведення бізнесу дуже позитивний, за попередніми оцінками МЕРТ здатний забезпечити додаткових 2% до зростання ВВП на кожен рік після впровадження.
Ще одним однозначно позитивним моментом у запровадженні нової моделі є його антиофшорна сутність. За підрахунком міжнародної організації Global Financial Integrity, протягом 2004-2013 рр. з України було виведено близько 116 млрд. дол., що становить у середньому 9,4% від ВВП щорічно. При цьому компанії, з яких власне і виводились кошти, часто декларували свою збитковість та не платили прибуткового податку. При оподаткуванні розподіленого прибутку база оподаткування зміниться. Як результат, надходження до бюджету зростуть. Проте цього разу не за рахунок чесного бізнесу, а за рахунок великих підприємств, які хронічно не платили податків та збільшували офшорні рахунки своїх власників.
Відповідно до рішення Національної ради реформ, а також згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», податок на розподілений прибуток має бути запроваджений з 1 січня 2018 року. І вітчизняний бізнес, і експерти, і громадські організації, наполягають на дотриманні встановлених строків. Зміни в податковій системі вже перезріли, їх не можливо більше відкладати.
Податок навиведений капіал – це шанс для українського економічного дива. Це та принципова системна зміна, на яку вже майже 4 роки очікує українське суспільство. І час цієї зміни вже настав. Тож український бізнес та представники громадянського суспільства закликають Уряд та Парламент виконати вимоги чинного законодавства та зробити цей історичний крок, давши Україні шанс на процвітання.
- Нова судова практика - відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева вчора о 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко вчора о 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука вчора о 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін 28.03.2025 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 303
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 239
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 150
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 141
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 107
-
Яєчний король купує американського виробника яєць Hillandale Farms за $1,1 млрд
Бізнес 6043
-
Зупинитися, щоб жити: чому slow living — це не про лінощі, а про якість життя
Життя 4170
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 2838
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2217
-
Залежність від шопінгу: чому ми купуємо більше, ніж потрібно
Життя 1925