Порушення умов і прострочення оплати за договором
Як відшкодувати збитки
Від своєчасних розрахунків із контрагентами залежить ваш грошовий потік. Але що робити, якщо ваш контрагент знову прострочує оплату та як на це вплинути?
У цій статті я розгляну питання юридичної відповідальності за порушення умов і прострочення оплати за договором. Крім цього, з’ясую, як відшкодувати спричинені збитки. Для цього вирішив проаналізувати законодавство, що регулює відповідні правовідносини.
Яким чином визначається строк оплати?
Перш за все, варто розуміти, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Строк оплати товару покупцем визначається договором. Цей строк може визначатися певною календарною датою або періодом у часі, а договором може бути передбачений обов'язок покупця оплатити товар частково або повністю до його передачі продавцем, або після передачі товару в строк, передбачений договором.
Своєю чергою строк оплати покупцем товару може встановлюватися й актами цивільного законодавства. Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
У який момент обов’язок покупця вважається виконаним?
Обов'язок покупця оплатити вартість товару є виконаним у той момент, коли він здійснив повну оплату продавцеві. Хочу зазначити, що це правило поширюється також на договори купівлі-продажу з відтермінуванням платежу. Закон надає продавцеві право в разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.
Крім того, продавець має право пред'явити до покупця вимоги на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК у випадку, якщо ми говоримо про грошові зобов’язання. Також, окрім вищевказаних видів відповідальності ми можемо встановити 3% річних та інфляційні.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України — боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У випадку, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Проте, вказані права продавець може реалізувати лише в тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав.
Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві, крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Разом із тим, вказана норма має диспозитивний характер, відтак договором або актом цивільного законодавства продавцеві може бути встановлена заборона зупинки передачі товару або передбачені її особливості.
Порада від експерта
Аби укласти юридично грамотний договір, наполегливо рекомендую ще на початку співпраці з контрагентом визначити положення вашого договору й переконатися, що в разі порушення його положень іншою стороною, ваш бізнес не потрапить під удар. І нехай закон завжди буде на вашому боці.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 5125
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 4661
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
4491
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 4210
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4206