Вибори без вибору або Партії йдуть

Єдиний шлях для активних мажоритарників – купити собі місця у політичних партіях на своєму окрузі. Звісно, партії будуть їм не надто раді: активні й наполегливі самовисуванці створюватимуть серйозну внутрішньопартійну конкуренцію. Натомість, як правило, ін

Радаприйняла за основу законопроект про місцеві вибори, прочитавши який партійні босизадоволено потирають руки, а мажоритарщики рвуть на собі волосся. Що це?Стагнація законотворців? Знущання над багатостраждальним народом, над якимвчергове ставлять новаційні досліди? Узурпація влади?

Партійні гіганти якпродовжувачі справи КПРС

Пам’ятаєтеяк було раніше – або ти комуніст, або для тебе закриті всі двері в радянськомусуспільстві. Дещо подібне пропонується даним законопроектом 2831-3: або ти є слухняним членом рейтингової партії  і можеш претендувати на депутатський мандат,або ж зі своєю громадською активністю й незалежними проектами залишаєшся позамежами впливу на політичне життя країни.

Чи є цездоровою європейською конкуренцією? Звісно, ні. Партії першого ешелону, такі як«Солідарність» Петра Порошенка, Народний фронт Арсенія Яценюка, СамопомічАндрія Садового мають всі шанси за таким законом на узурпацію політичного поля.Великі політичні команди-бренди, зі стабільним чи скачковим рейтингом у + 10%(-10%), почуватимуться захищеними від усіляких «Рух за реформи»  та «Ми кияни»,яким знадобиться не один рік і не один мільйон «зелених» для подолання  виборчого бар’єру у 5% для партій та у 7% дляблоків ( законопроектом 2831-3пропонується встановити виборчий бар’єр у 5% голосів виборців, поданих завиборчі списки місцевих організацій партій в межах багатомандатного округу, та7% для виборчих блоків ).

В результаті українці отримують певний ребрендингепохи КПРС: партій начебто й багато, проте стабільно впливових 3-5. саме тому підняття прохідного бар’єру – законодавче «одобрямс»відносно нейтралізації громадської активності та нових партійних проектів.  

 Наш список -  «найсправедливіший»список у світі

271 народний депутат, читаючи чи, щоцілком ймовірно, «на автопілоті», підтримали законопроект, яким  встановлюється, що місцеві вибори будутьвідбуватися за такими виборчими системами: для депутатів сільських, селищнихрад – зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості водномандатному виборчому окрузі; для депутатів Верховної Ради АвтономноїРеспубліки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад – запропорційною виборчою системою з преференціями (вибори в багатомандатномувиборчому окрузі, що співпадає з територією Автономної Республіки Крим,відповідної області, району, міста, району в місті, за виборчими спискамимісцевих організацій партій (блоків) з одночасним висуванням кандидатів втериторіальних округах, на які поділяється багатомандатний округ).

Висування кандидатів,відповідно до  законопроекту 2831-3 реалізується через місцеві організації партій, блоки місцевихорганізацій партій або шляхом самовисування відповідно до цього Закону. Рейтингпартії залежить від рейтингу лідера і ставлення до партії в цілому, а томунаявність або відсутність невідомих широкому колу людей кандидатів на округахніяк не вплине на результат. У кожному з територіальних округів місцева організація партії (блок місцевих організаційпартій ) може висунути не більше двох кандидатів.

Як це працюватиме можнапояснити на прикладі Києва:  партіявисуватиме кандидатів виходячи зі свого приблизного рейтингу, який визначатьсоціологи. Наприклад: якщо в Києві 80 депутатів (відповідно до2831-3місто ділитиметьсяна 80 округів), а партія Х має 10%, то вона отримає 8 мандатів і висунемаксимум 10-12 кандидатів. Партія не гратиме в лотерею на 80-ти округах і невисуватиме по 160 осіб, а виставить умовно прохідну кількість кандидатів іневеликий резерв на округах, де у партії найменший рейтинг другоряднихкандидатів. Гарантовано прохідні кандидати - партійні боси і спонсори партії  Хз рейтингом у 10% підтримки виборців. Резерв – це проплаченікандидатом-замовником технічні кандидати, які у разі своєї перемоги (всякебуває), за власним бажанням відмовляться від депутатства на користь цього жзамовника, наступного у виборчому списку, але переможеного на своєму окрузі.

Все це - банальнийрозрахунок, який дозволяє не напружуватися кандидатам і заробити на нихпартійним бонзам.  В симбіозі з брендом,лідером та  загальним партійним піаром –своя  фракція в міській раді у партії Хбуде.

Зигзаг удачі для Лідера

Новийзаконопроект може підкласти  «свиню» лідераммісцевих осередків партій, оскільки не містить  норми про  «лідерську трійку» чи «першу п’ятірку»,склад  якої  отримав би мандат автоматично. Тому це єпевним елементом лотереї для голів парторганізацій. Вони  можутьнабрати менше голосів у загальній рейтинговій таблиці політсили  ніж якийсь випадковий кандидат,  і не потрапити до міської ради, навіть якщойого партія подолає 5% бар’єр.

Мажоритарщик, готуй чемоданчик…

У разі ухвалення вцілому,  новий виборчий закон закриваєможливості для місцевих активістів потрапити у ради, оскільки не передбачаємеханізму само висування.  Висуватикандидатів на місцеві вибори зможуть лише політичні партії, а це означає, що  всіх безпартійних мажоритарників закон заганяєв "стійло" до партій.

Єдиний шлях для активнихмажоритарників – купити собі місця у політичних партіях на своєму окрузі.Звісно, партії будуть їм не надто раді: активні й наполегливі самовисуванцістворюватимуть серйозну внутрішньопартійну конкуренцію. Натомість, як правило,інертні, проте добре знайомі, передбачувані, віддані партії (лідеру), хоч івідірвані від округу, партійні сірі кардинали є все ж таки «ближчими дотіла»  ніж  новенькі. Тож мажоритарникам домовитися такимчином буде  надзвичайно… дорого.

Енергійні особистості-самовисуванціможуть бути цікавими новим політичним силам,  проте тут завеликий ризик.  Тенденція часу в тому, що  новіпартії можуть не пройти навіть із дуже яскравими представниками. Здобувши всезагальнупідтримку  у 99% голосів,  мажоритарник може так і не отримати мандат, якщо його новий політичний проект  не подолаєпрохідний бар'єр або ж якщо його результат в загальноміському,обласному або районному списку не буде входити до квоти політичної партії.

Резюме: владі не потрібнагромадянська свобода, громадська активність та нові обличчя суспільних рухів.Амбітність та неупередженість мають не виходити за рамки партійної дисципліни.Система не передбачає здорової політичної конкуренції між партійнимистарожилами та місцевими позапартійними активістами. А виборці зі своїмипроблемами, лишаються наодинці з ефемерними партійними структурами(структурами-привидами), або ж взагалі без своїх представників.

 Виборець,ти чий? Нічий

 Законопроект  пропонує порівнювати кандидатів від місцевоїорганізації партії (блоку) з абсолютно різних округів за коефіцієнтомвирівнювання. Комітет виборців України виклав суть «виборчої геометрії» у законопроекті №2831-3 : «припустимо, що в окрузі № 1 – зареєстровано 1000 виборців, а в окрузі №2 – 800 виборців. І 2 кандидати відоднієї партії отримали в цих 2 округах по 400 голосів. Однак, для кандидата зокругу № 1 це лише 40% від усіх голосів, а для кандидата з округу № 2 – це 50%голосів. Тому порівнювати їх по кількості голосів, коли кількість виборців вокрузі різна – не справедливо по відношенню до кандидата з округу № 2. Дляцього застосовується коефіцієнт вирівнювання – усі голоси кандидатів з округу №1 у даному випадку слід помножити на 0,8 (бо 1000 виборців з округу № 1 * 0,8 =800 виборців з округу № 2). У законопроекті, звісно, коефіцієнт вирівнюваннявираховується за складнішою формулою, але суть його та сама і полягає ввирівнюванні округів у залежності від кількості зареєстрованих (у яких виборчаадреса) там виборців».   

 Не забуваймо, що є фактор явки виборцівта  спецдільниці, які дещо нівелюютьвирівнювання.До того ж, уявіть собіскільки доведеться чекати на результати виборів, якщо наші доблеснівиборчі  комісії  крім голосів рахуватимуть  коефіцієнт вирівнювання та складатимутьрейтингові списки обранців…

  Отже,  проблемацієї системи  полягає в тому, що  деякітериторіальні округи  не матимутьпредставництва в міській раді взагалі, якщокандидати висуватимуться від партій, які бар’єр не подолали, або якщо післявстановлення результатів виборів вони опиняться на останніх місцях у партійномусписку.Натомість  в певних округах буде декілька депутатів відрізних політичних сил, тобто, перепредставництво.

Ще один момент:Київрадавідмовилась відновити райради . А  за відсутності районних рад уКиєві, невідомо, як  80 партійнихдепутатів міської ради вирішуватимуть проблеми  виборців. Та ще й не зі свого округу…

Все буде Кличко?

Відповідно до законопроекту, міських голів (міст,кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) – за мажоритарноюсистемою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі;сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90тисяч) голів, сільських старост – за мажоритарною системою відносної більшостів єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Отже, Київочікують два тури мерських виборів. Можливо, це одна з небагатьох нормзаконопроекту, яка є ефективною й необхідною для запитів  нинішнього суспільства. За умов існуванняцієї норми ще 10 років тому, з перевагою у 8% мером Києва став би не Леонід Черновецький

Ймовірно, щоконкурентів у Віталія Кличка буде чимало. Вже зараз обговорюють кандидатуруголови ВРУ Володимира  Гройсмана як потенційнузаміну Кличку в Києві,     не виключає участі увиборах мера Києва Борислав Береза,можливо помірятися силами з Кличком захочуть народні депутати  Микола Томенкота Андрій Білецький.

Як битам не склалося з мінливими настроями киян, столиця  врешті-решт має  шанс отримати міського голову, за якогопроголосує більше половини виборців-містян. І це певний  прорив.

 Виборче право без вибору

З наявнимваріантом законопроекту№2831-3 промісцеві вибори, вибір у виборця  є досить скромнимта невтішним. Виписаний на користь мега-партій та на руку партійнимкорупціонерам, законопроект перетворить систему місцевих виборів на закритіторги. Високий прохідний бар’єр і ліквідація самовисування надійно перекриютькисень в доступі до влади  як новимполітичним проектам, так і громадським активістам.

 Голосуючий буде змушений обирати не з власнихсимпатій, а з того, що пропонується Порошенком, Яценюком чи Садовим. Або ж неголосувати взагалі.

 Саме тому законопроект має бути доопрацьований – втакому вигляді його приймати НЕ МОЖНА.Зрозуміти це мають як представники громадськості, які чомусь спокійноспоглядають крах місцевого самоврядування, так і ті народні депутати, якіпозиціонують себе представниками проєвропейського напрямку розвитку України тавихідцями з громадянського суспільства.