Що формує код української перемоги?

Код української Перемоги складається з кожного українця. Всі ми боремось на своєму фронті.

В своїй книзі “Геном. Автобіографія виду у 23 главах” Метт Рідлі каже “В основі життя справді лежить нитка”. Ця нитка складається з маленьких елементів. Кожен такий елемент - це окрема людина, що робить свою справу на своєму місці. У когось це передові військові позиції, у когось - волонтерство. Щоденно, в умовах "блекаутів", відсутності води та періодичних атак росії відкривати маленьку кав’ярню, “наскребти” гроші на генератор, щоб забезпечити безперебійну роботу малого бізнесу - це теж щоденна маленька перемога. 

Для аграрних компаній пройти важкі часи посівних, зборів, купівлі палива, а потім ще й реалізації продукції - це теж героїзм. 

Для фінансової компанії, інвестиційного  multi-family office, триматись “на плаву”, беззаперечно виплачувати дивіденди інвесторам та ще й планувати нові проекти - це так само своя маленька перемога. 

Для митців - створювати нові арт-шедеври, робити виставки та приймати участь у різних аукціонах, які збирають кошти для допомоги ЗСУ та на інші потреби - це теж величезний героїзм. 

Навіть неочікувані види бізнесу роблять справжній героїчний “кульбіт”, знаходячі нові можливості пошуку допомоги. Як приклад - Radio ROKS організували благодійний онлайн аукціон "Скарби Камтугези. Донатимо на ЗСУ". Один з лотів  -  гітара Valiant Smith Radio ROKS Edition та проекту Oberig_Ukraine, що створена у єдиному екземплярі, на честь 13-ї річниці шоу “КАМТУГЕЗИ”. Отже, тут можна побачити справжній симбіоз маленьких героїчних історій радіо, гітарного бренду та митців, що намалювали картину на цій гітарі.

Окремий пункт про героїзм енергетиків. Як людина, професійна діяльність якої була пов’язана з енергетикою цілих п’ять років, можу впевнено сказати - енергетики, що після кожного “прильоту” по енергосистемі відновлюють нам постачання електроенергії - це справжні чарівники.

Але, як би це не виглядало дивно, особисто для мене самі найбільші герої  - це медики! Бо лікар не може покинути своїх пацієнтів за будь-яких обставин, що б там не коїлось у небі, де ракети та “шахіди” збиваються нашими мужніми силами ППО. І ніякі “блекаути” не стануть на заваді виконанню основного обов’язку лікаря - врятувати життя людини. 

Так вийшло, що довелося моїй родині зіткнутися з лікарями зовсім нещодавно, а саме моя дитина потрапила до надійних та професійних рук спочатку завідувача відділення реанімації  Київської міської дитячої клінічної лікарні №1 м.Києва Миколи Трикаша, а потім - завідуючої відділенням педіатрії цієї ж лікарні Тетяни Мошкіної. Як мати хочу виказати низькій уклін та слова найбільшої вдячності лікарям- професіоналам. А з огляду на мої роздуми про те, що формує наш загальний код української Перемоги, вбачаю наступне. Лише тоді, коли людина, професіонал на своєму місці, робить свою справу не очікуючи на визнання або якусь пошану, тільки тоді і народжуються нові синергійні сполучення соціального капіталу української нації, що і спричиняють енергетичні, ментальні та практичні зміни, які і стануть запорукою абсолютної і беззаперечної української Перемоги.

Кожен українець - це герой на своєму місці, що щоденно наближає нашу спільну Перемогу!