Особливості стягнення основної винагороди приватного виконавця
Стягнення основної винагороди і повернення виконавчого документу за заявою стягувача.
Згідно вимог Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватні виконавці можуть отримувати винагороду основну і додаткову. Додаткова винагорода це результат цивільно-правових правовідносин між приватним виконавцем та стягувачем в формі договору, основна ж стягується з боржника та її розмір встановлюється Рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до вимог частини 4 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» - основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом з сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Відповідно до вимог частини 5 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» - Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (окрім виконавчих документі про стягнення аліментів).
На перший погляд зазначені норми адекватно і повністю регулюють порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця, адже приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності - його діяльність спрямована на отримання прибутку в встановленому Законом порядку та в рамках дилегованих йому повноважень, на його ризик та кошт. І виключно від його професійних та ділових якостей має залежати його дохід.
Проте це лише на перший погляд. Візмемо до прикладу абсолютно реалістичну ситуацію: приватний виконавець отримує на виконання виконавчий документ на 50 000 000 гривень та починає активно його виконувати. Він пересувається по території України, описує майно боржника, витрачає власні кошти та ресурси, а головне час. І приміром через три місяці, коли все майно боржника описано і оцінено, приватний виконавець виставляє на реалізацію майна на 40 000 000 гривень, стягнувши при цьому з банківських рахунків боржника всього 100 000 гривень - не через власну некомпетенцію, а через об'єктивну наявність виключно цієї суми коштів на рахунках. І в момент коли вся робота зроблена, а майно вже розміщене на OpenMarket(СЕТАМ) - Боржник домовляється з Стягувачем про погашення заборгованності та останній, використовуючи механізм передбачений частиною 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», пред'являє заяву про повернення виконавчого документа стягувачу. В результаті приватний виконавець отримує суму основної винагороди в розмірі 10 000 гривень, витративши на виконавчі дії значно більші кошти. Звичайно, власні фінансові втрати можна компенсувати за рахунок боржника в якості витрат виконавчого провадження, але така ситуація фактично перетворює приватного виконавця на «раба» - безкоштовного медіатора між Боржником та Стягувачем. Це жодним чином не співвідноситься з загальними приципами господарської діяльності загалом, та приватної професійної діяльності зокрема.
Певну надію на вирішення цією абсурдної ситуації дає судова практика, і вже наявні позитивні зрушення. Так 6 лютого 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом задоволена апеляційна скарга приватного виконавця, та скасоване Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в адміністративній справі №500/2190/18 за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди - http://reyestr.court.gov.ua/Review/79791226
В даному випадку приватним виконавцем було частково стягнута заборгованість, після чого згідно статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, а Постанова про стягнення основної винагороди привватного виконавця, згідно вимог п.5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передана іншому приватному виконавцю на виконання в якості окремого виконавчого документу.
Суд на мій погляд правильно визначив, що Постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця, згідно вимог частини 7 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, в якій розраховується сумма основної винагороди відносно до суми, яка підлягає стягненню. Також врахувавши вимоги частини 3 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», яка зазначає, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору, суд дійшо до висновку, що вимоги частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» розповсюджуються і на приватних виконавців в частині стягнення основної винагороди.
Перемога? Так. Безумовно. Поки що на стадії апеляції, але сподіваюсь касаційною інстанцією будуть отримані аналогічні висновки.
Окремі питання можуть викликати ситуації повторного подання виконавчих документів стягувачами іншим приватним виконавцям після стягнення основної винагороди приватним виконавцем, адже це означає подвійне стягнення 10% з Боржника, але на мій погляд це достатня фінансова санкція за систематичне невиконання судового рішення. Що ж до можливих зловживань з боку приватних виконаців та стягувачів, маю на увазі багаторазове предявлення різним виконавцям виконавчого документа та його відкликання з метою заволодіння коштами боржника - це питання до правоохоронних органів.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23693
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21304
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 10329
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9187
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7734