Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.10.2015 17:03
Участь жінок у політиці: досвід Данії
Данія - це країна з достатньо високим рівнем представництва жінок у парламенті. Внаслідок виборів 2011 року частка жінок-депутатів становили 39,1%, а у 2015 році - 37,4%.
Одними думками нічогозмінити не можна.
Кетрін Мадженді
Кетрін Мадженді
Данія - цекраїна з достатньо високим рівнем представництва жінок у парламенті. Наприклад,внаслідок виборів 2011 рокучастка жінок-депутатівстановили 39,1%, а у 2015 році (після останніх парламентських виборів) - 37,4%.На відміну від багатьох демократичних країн, Данія не має у своєму Законі провиборчі права спеціальних положень щодо надання жінкам певної кількості місць упартійних списках кандидатів.
Національнавиборча комісія вносила пропозиції щодо впровадження гендерних квот, щобгарантувати обом статям певний рівень представництва у датському парламенті таорганах законодавчої влади регіонального і місцевого рівней, але це протирічитьОсновному закону Данії. Крім того, у Законі про проведення виборчих кампанійговориться, що розподіл депутатських мандатів здійснюється виключно зарезультатами фактичного голосування. Однак при цьому не існує правових норм, щозабороняють партіям запроваджувати добровільні гендерні квоти.
Соціалістичнанародна партія використовувала гендерні квоти на парламентських виборах у1980-х роках, але у 1990-х квоти було скасовано. Соціал-демократи застосовуютьквоти при формуванні керівного складу партії, а також комітетів, що назначаютьсяурядом. Червоно-зелений альянс також запровадив гендерне квотування для своїхпредставників у виконавчій владі.
Після ухвалення Закону про гендерну рівність обов’язковою нормою в Даніїстало рівне представництво жінок ічоловіків у державних установах, радах, комісіях, комітетах. У 2009 році до цьогозакону були внесені поправки, що сприяють більш ефективному подоланню гендерноїасиметрії в державних установах усіх рівней.
У Данії створені спеціальні державні органи, що займаються реалізацією гендерноїполітики, зокрема Міністерство з питань гендерної рівності, Департамент зпитань гендерної рівності, Рада з питань гендерної рівності, урядовий комітет здотримання міжнародних домовленостей щодо проблем гендерної рівності. В країні активно працюють недержавні організації, що займаються гендернимипитаннями, зокрема Датське жіноче суспільство, «Жінки і розвиток», Жіноча радаДанії, Чоловічий Форум тощо. Державні органи влади підтримують діяльність такихгромадських організацій. Наприклад, Міністерство з питань гендерної рівностіщорічно виділяє субсидії в розмірі 1 млн. датських крон для Жіночої ради Данії;відбуваються регулярні зустрічі між представниками влади та жіночих неурядовихорганізацій тощо.
У 2011 році вперше в історії Данії прем’єр-міністром стала жінка– Гелле Торнінг-Шмідт, лідер Соціал-демократичної партії. Експерти це розглядали яквеличезний крок у розвитку паритетної демократії, але відзначали, що поприобіцянки уряду віддати жінкам половину міністерських посад, вони отримали лишедев’ять з двадцяти трьох.
Політикадержави і діяльність громадських організацій та політичних партій, щоспрямована на забезпечення рівних прав та можливостей, сприяли активномузалученню жінок до політичного життя. Впровадження обов’язкових гендернихквот не було для Данії актуальним, на відміну від тих країн світу, депредставництво жінок у політичних виборних органах традиційно було нижче 30 %. Однакпропозиції щодо застосування гендерного квотування в тих сферах, де присутністьжінок занадто низька, зокрема в топ-менеджменті компаній, активно обговорюєтьсяв датському суспільстві.
Що стосується України, тонавряд чи найближчим часом вдасться забезпечити повноцінний доступ жінок доприйняття політичних рішень без застосування позитивних дій.
Національнавиборча комісія вносила пропозиції щодо впровадження гендерних квот, щобгарантувати обом статям певний рівень представництва у датському парламенті таорганах законодавчої влади регіонального і місцевого рівней, але це протирічитьОсновному закону Данії. Крім того, у Законі про проведення виборчих кампанійговориться, що розподіл депутатських мандатів здійснюється виключно зарезультатами фактичного голосування. Однак при цьому не існує правових норм, щозабороняють партіям запроваджувати добровільні гендерні квоти.
Соціалістичнанародна партія використовувала гендерні квоти на парламентських виборах у1980-х роках, але у 1990-х квоти було скасовано. Соціал-демократи застосовуютьквоти при формуванні керівного складу партії, а також комітетів, що назначаютьсяурядом. Червоно-зелений альянс також запровадив гендерне квотування для своїхпредставників у виконавчій владі.
Після ухвалення Закону про гендерну рівність обов’язковою нормою в Даніїстало рівне представництво жінок ічоловіків у державних установах, радах, комісіях, комітетах. У 2009 році до цьогозакону були внесені поправки, що сприяють більш ефективному подоланню гендерноїасиметрії в державних установах усіх рівней.
У Данії створені спеціальні державні органи, що займаються реалізацією гендерноїполітики, зокрема Міністерство з питань гендерної рівності, Департамент зпитань гендерної рівності, Рада з питань гендерної рівності, урядовий комітет здотримання міжнародних домовленостей щодо проблем гендерної рівності. В країні активно працюють недержавні організації, що займаються гендернимипитаннями, зокрема Датське жіноче суспільство, «Жінки і розвиток», Жіноча радаДанії, Чоловічий Форум тощо. Державні органи влади підтримують діяльність такихгромадських організацій. Наприклад, Міністерство з питань гендерної рівностіщорічно виділяє субсидії в розмірі 1 млн. датських крон для Жіночої ради Данії;відбуваються регулярні зустрічі між представниками влади та жіночих неурядовихорганізацій тощо.
У 2011 році вперше в історії Данії прем’єр-міністром стала жінка– Гелле Торнінг-Шмідт, лідер Соціал-демократичної партії. Експерти це розглядали яквеличезний крок у розвитку паритетної демократії, але відзначали, що поприобіцянки уряду віддати жінкам половину міністерських посад, вони отримали лишедев’ять з двадцяти трьох.
Політикадержави і діяльність громадських організацій та політичних партій, щоспрямована на забезпечення рівних прав та можливостей, сприяли активномузалученню жінок до політичного життя. Впровадження обов’язкових гендернихквот не було для Данії актуальним, на відміну від тих країн світу, депредставництво жінок у політичних виборних органах традиційно було нижче 30 %. Однакпропозиції щодо застосування гендерного квотування в тих сферах, де присутністьжінок занадто низька, зокрема в топ-менеджменті компаній, активно обговорюєтьсяв датському суспільстві.
Що стосується України, тонавряд чи найближчим часом вдасться забезпечити повноцінний доступ жінок доприйняття політичних рішень без застосування позитивних дій.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
Топ за тиждень
Популярне
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24454
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10615
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9237
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5577
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4068
Контакти
E-mail: [email protected]