Угода про транзит: як ми втратили Україну...

Відень та Берлін, на жаль, стали територією здачі національних інтересів України.

19-20 грудня 2019 року увійде в українську історію, як неймовірна втрата унікального історичного шансу. Україна могла нарешті звільнитись від газово-транзитного «зашморгу» Росії, але через недолуглих та недалекоглядних політиків, їх дешевий популізм, тотальну некомпетентність і просто "зраду" - втратила цей унікальний шанс.

Не повертається язик сказати, що сторони домовились, бо для цієї ситуації більше підходить інше: "українська сторона, стоячи на колінах перед російською стороною, вимолила для всього українського народу ще одні кабальні умови по транзиту газу на 5 років..." Як вам?

Кабальними умовами з боку Росії передбачено, що транзит через територію України може бути виключно за умов, де:

- українська сторона відмовляється від всіх судових позовів, включаючи штрафи та пеню, до Росії на суму (за примірними розрахунками це 22 млрд.дол США);

- українська сторона знімає арешти з майна, активів та грошових коштів Газпрому;

- українська сторона відмовляється в  майбутньому від будь-яких можливих претензій і позовів по контрактах на поставку і транзит від 19 січня 2009 року.

Такі кабальні умови більше схожі на репарації, які виплачує переможцю переможена сторона. І стиль вимог дуже схожий…

Що пропонують Україні за повну здачу енергетичної безпеки та національних інтересів?

Пропонують наступні умови, які більш схожі на аферу:

-  Замість нового Оператора ГТС з Газпромом по транзиту має відносини знову Нафтогаз. Не зрозуміло навіщо було робити анбандлінг?

- Замість контракту на транзит з Газпромом Нафтогаз підписує угоду про ОРГАНІЗАЦІЮ транзиту;

- Далі з’являється ще один учасник процесу, який визначається угодою про ОРГАНІЗАЦІЮ транзиту – Компанія-організатор (такий собі тамада...):

- Компанія-організатор підписує транспортну угоду(!) з новим Оператором ГТС (починає нагадувати гру в «наперстки», коли треба уважно слідкувати за руками шулерів), де сторони самостійно визначають впливові параметри (увага!) і відсутність будь-яких штрафних санкцій:

- Потім (увага!) НКРЕКП повинен привести ТИПОВИЙ договір на транспортування у відповідність до умов підписаної транспортної угоди  (!). Повне беззаконня! Оператор ГТС має право підписувати договори на транспортування, за формою та умовами затвердженими  Регулятором, а не вказувати Регулятору, які повинні бути умови типового договору:

- НКРЕКП ще повинно встановити конкурентний тариф, але тільки такий, який визнає Компанія-організатор(!) А що так можна? Ну і ще такий тариф буде відповідати рівню тарифів на транспортування в країнах Західної та Центральної Європи. НЕ зрозуміло, а якщо цей тариф не визнає Компанія-організатор, вважаючи, що в Європі, за її думкою рівень тарифу інший. Регулятор в ролі Попелюшки, тільки без кришталевих черевичок. Хто там говорив про незалежність  Регулятора? Коли дуже хочеться, то можна «зробити його разом..»:

- ЄС до 27.12.19 р. повинен гарантувати і письмово підтвердити сертифікацію Оператора ГТС, як нового Оператора ГТС України в відповідності з нормами ЄС, а також відповідність законодавству України в сфері регулювання транспортування газу вимогам ЄС; Нагадую, це вимоги Росії, яка не входить в Енергетичну Хартію, не імплементувала жодного енергетичного пакету і не визнає європейських Директив, зате дуже вміє всім виставляти умови...;

- Українська сторона повинна  надати гарантії, що НКРЕКП  все юридично оформить, що захистить інтереси РФ та встановить тарифи, які визнає країна-агресор. Після цього залишається лише публічно поцілувати Росію в дупу;

- НКРЕКП до 29.12.2019 р. повинно прийняти фінальне рішення про сертифікацію нового Оператора ГТС  і про видачу ліцензії новому Оператору ГТС;

- І тільки тоді Компанія-організатор та Оператор ГТС підпишуть типовий договір на транспортування, де всі умови вони самі собі визначили: немає штрафних санкцій і головне, тариф, самий конкурентний – бачиш і Регулятор погодився. А якщо Регулятор буде неслухняним і тариф у нього буде неконкурентний, то ми його не визнаємо! Тобто, НКРЕКП повинен внести такі зміни в ТИПОВИЙ договір, які йому скажуть і конкурентний тариф повинен затвердити тільки такий, який визнає Компанія-організатор. Цікавий ракурс незалежності Регулятора!

Після виконання всіх вищезазначених умов Компанія-організатор звернеться за бронюванням наступних потужностей:

2020 – 65 млрд.м3

2021 – 40 млрд.м3

2022 – 40 млрд.м3

2023 – 40 млрд.м3

2024 – 40 млрд.м3

І якщо Україна виконає всі ці кабально-аферистичні умови, тоді країна-агресор розгляне можливість поставок газу в Україну по ціні німецького хабу, але там скоріш за все буде свій перелік вимог і, думаю, що він не буде меншим за цей.

Тепер зрозуміло, навіщо так складно і незаконно створювали Оператора ГТС. Головна ціль – контроль над грошовими надходженнями за «великий» транзит, щоб всі їх отримувала тільки визначена компанія, в даному випадку Компанія-організатор з непрозорими  власниками та країною походження. Європейські компанії ніколи не погодились би на таку відверту аферу, а з країною-агресором це вже не в перший раз. Ганебний досвід «співпраці» з компаніями Могілєвіча та Фірташа дуже згодився новообраній владі.

Чи можна було все це зробити законно, прозоро, з державницьким стратегічним підходом до національних та енергетичних інтересів України?

Можна і потрібно! Але для цього має бути влада, яка буде бачити далі своєї власної кишені, буде стратегічно-далекоглядною, професійною і компетентною.

Ніхто не заважав уряду Гройсмана та Гончарука створити законного Оператора ГТС,  через передачу акцій "Укртрансгазу" в управління тому ж Мінфіну,  підписати з європейськими компаніями контракти на транзит на 5-10 років. Тоді сьогодні не потрібні були би ці ганебні перемовини з країною-агресором, не треба було б так принижуватись і відмовлятись від судових позовів, в тому числі компенсацій за втрати на Сході та в Криму, знімати арешт з активів Газпрому і відмовлятись від будь-яких претензій до РФ в майбутньому.

Все це було би не потрібно…

Але тоді контракт і великий прибуток отримав би Оператор ГТС напряму, а всі решта втратили вплив, можливість регулювати, «дерібанити» гроші від транзиту і стали би непотрібними.

Влада могла, але не зробила…

 За це обов’язково буде історична відповідальність. Не можна так знущатись над власним народом і знищувати всі можливості для перспективного майбутнього цілої країни.

Чергова кабальна афера принесла для України вже перші жахливі результати:

Росія отримає репарації і повну енергетичну капітуляцію України, Нафтогаз разом з Компанією-організатором отримають повний контроль над грошима за транзит, новостворений Оператор ГТС так і буде лише залежним виконавцем з постійними збитками і вимогами знову і знову піднімати тариф на транспортування, НКРЕКП може забути про свою незалежність і буде звикати до ролі "Попелюшки без кришталевих черевичків", Україна почне свій сумний шлях до втрати статусу країни-транзитера.

На жаль...