Хто блокує судову реформу?
Будь-яка реформа – це завжди люди та не лише вчасно і правильно прийняті рішення, а ще й ті, хто за цими рішеннями стоїть.
Судова реформа не є винятком із правила. Її успіх теж залежить від тих, хто впливає на ключові процеси. Результати цих змін однак виявилися не дуже втішними: до органів, відповідальних за очищення та оновлення судової влади, є багато претензій.
Передумови
Особливо багато конструктивних претензій є до органу, який безпосередньо займається добором та оцінюванням суддів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Зокрема, протягом останніх п’яти років ВККС рекомендувала до Верховного Суду 46 недоброчесних суддів, провалила кваліфікаційне оцінювання суддів та демонструвала неоднозначні результати під час добору суддів Вищого антикорупційного Суду.
Кінець нинішньому складу ВККС мав покласти Закон 193-ІХ, який Верховна Рада ухвалила у жовтні 2019 року. Саме цей закон запустив нову судову реформу, а також припинив повноваження усіх членів Вищої кваліфікаційної комісії. Очікується, що нова ВККС буде створена на підставі конкурсу, який проведе спеціальний новостворений орган – Конкурсна Комісія.
Хто має входити до складу Конкурсної Комісії?
Відповідно до закону Комісія складатиметься з шести членів – 3 представників Вищої ради правосуддя та 3 міжнародних експертів. Щодо останніх, то до складу Комісії мають бути обрані ті експерти, яких іноземні та міжнародні організації вже рекомендували до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
Участь міжнародних експертах у конкурсних процедурах поки демонструє значний позитив, адже вони долучались до поки що найбільш успішного для України добору суддів. Йдеться, звісно ж, про Вищий антикорупційний суд.
Так у чому полягає проблема?
Відповідно до закону вся процедура конкурсу – від початку процедури конкурсу до затвердження остаточного результату – ухвалюється Вищою радою правосуддя.
Вища рада правосуддя (ВРП) – це орган суддівського врядування, відповідальний за призначення на посаду, звільнення і притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Саме до нього в громадськості є безліч питань.
Адже ВРП лишила на посадах суддів Майдану, призначила до Верховного Суду тих недоброчесних суддів, яких рекомендувала Вища кваліфкомісія, не звільнила більшість суддів, які провалили оцінювання та, на додачу, заборонила транслювати свої засідання. Більш того, двоє членів ВРП призначені на посаду вдруге (це пряме порушення Конституції України).
І, схоже, ВРП не у захваті від присутності міжнародних експертів у новій комісії.
Положення про проведення конкурсу, яке затвердила ВРП, викликало небезпідставне занепокоєння з боку громадськості. А згодом і з листа міжнародних партнерів України стало відомо, що вони відмовилися пропонувати кандидатури від себе.
Причина такої реакції, зокрема, – пункт 5.10 Положення, який фактично зводить нанівець роль міжнародних експертів у доборі членів Вищої кваліфкомісії.
Цей пункт дозволяє ВРП відхиляти рекомендації Конкурсної Комісії щодо призначення чи відмови у призначенні кандидатів. Хоча в законі такої можливості, навіть потенційної, ми не знайдемо.
Міжнародники також висловили стурбованість щодо Положення у частині вимог до якісного складу ВККС – більшість членів, згідно з нормою Положення, має бути суддями.
Чому це не дуже добре – можна знайти тут.
Отже, можна говорити про те, що ВРП усіляко намагається обмежити повноваження міжнародних експертів і не дає їм можливості сповна виконувати ті функції, які закладені у самому Законі 193-ІХ.
У свою чергу, Вища рада правосуддя продовжує апелювати до “нечітких процедур”, встановлених Законом.
Хоча, можливо, потрібно почати апелювати до самої Вищої ради правосуддя?
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Встановили факт батьківства після смерті чоловіка Юрій Бабенко 11.11.2024 17:58
- Психологічний портрет Трампа: чого очікувати Україні від американського президента Христина Кудрявцева 11.11.2024 17:13
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 431
- Гра в імітацію 342
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 187
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 83
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 7949
-
Українські зброярі нарощують виробництво. Але держава не може забезпечити збут
Бізнес 6875
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
5886
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 5273
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4636