Як скасувати заборону в'їзду до Польщі?
Депортація та заборона в’їзду до Польщі – це рішення, які застають іноземця зненацька, приносять непотрібні клопоти, змушують кардинально змінювати свої плани.
Найбільше усіх міграційних процесів за участю наших громадян, на сьогодні, пов’язано з Польщею. Туди їдуть працювати, навчатися, вести бізнес, організовувати своє життя. На підставі польських документів українці також намагаються знайти собі кращі умови і в інших країнах ЄС. Кількість населення, що постійно перетинає україно-польський кордон щоразу зростає та вираховується вже кількома мільйонами на рік.
За таких умов, непоодинокими стали випадки порушення українцями норм польського міграційного законодавства. Ці приписи, в свою чергу, передбачають покарання у вигляді зобов’язання іноземця повернутися до країни з якої він прибув (депортацію) та встановлення йому заборони в’їзду на територію Польщі протягом певного часу.
Найбільш поширеними підставами депортації є:
- іноземець не покинув територію Польщі до закінчення дозволеного строку перебування в країні, що передбачений візою;
- іноземець, перевищив термін перебування на території ЄС, що передбачений безвізовим режимом, або шенгенською візою (90 днів в періоді 180 днів);
- в результаті перевірки виявлено факт нелегальної роботи іноземця на території Польщі;
- мета та умови перебування іноземця в Польщі не відповідають тим, що були задекларовані ним при в’їзді в цю країну;
- іноземець нелегально перетнув польський кордон та ін.
Загалом таких підстав є 16, повний їх перелік передбачено ст. 302 Закону про іноземців.
Більшість порушень польського міграційного законодавства пов’язані саме з пропуском строку перебування іноземця за кордоном. Причини прості: «не догледів», «не знав», «не розумів приписів», «не зміг правильно порахувати «коридори». Трапляються випадки, коли людина в останній день свого легального перебування намагається виїхати з Польщі, однак багатогодинні черги на кордоні не дають можливості зробити цього вчасно. Навіть кількагодинне протермінування – це депортація і, як наслідок, заборона подальшого в’їзду на певний час.
Тому важливо чітко розуміти, за яких умов Вас можуть депортувати та що робити коли заборона в’їзду до Польщі вже видана.
Рішення про депортацію вправі приймати Комендант відділу Прикордонної служби, або Комендант прикордонної застави. В рішенні вказується термін, протягом якого іноземець повинен добровільно покинути територію Польщі: від 15 до 30 днів. В цьому ж документі іноземцю встановлюється заборона подальшого в’їзду на територію Польщі (чи країн Шенгенської угоди). Термін заборони може становити від 6 місяців до 5 років та залежить від важкості вчиненого порушення.
Чи можна в якийсь спосіб скасувати заборону в’їзду до Польщі?
Так. І таких способів є два.
Перший – це подання іноземцем заперечення на рішення про депортацію та заборону в’їзду. Заперечення подається до Начальника Управління у справах іноземців, у тому випадку, коли рішення про депортацію прийнято всупереч закону. Обов’язково слід обґрунтувати в чому полягає неправомірність рішення, та які норми порушила Прикордонна служба в процесі депортації.
Строк, протягом якого можна подати заперечення, складає 14 днів від дня одержання іноземцем рішення про депортацію.
Якщо ж рішення про депортацію є правомірним, слід скористатися іншим способом: подання заяви про скасування заборони подальшого в’їзду на територію Польщі. Така заява подається до органу, що встановив заборону, а саме: Коменданта відділу Прикордонної служби, або Коменданта тієї чи іншої прикордонної застави.
Комендант може скасувати заборону в’їзду, якщо іноземець доведе, що виконав вимоги рішення про депортацію (покинув територію Польщі у визначений термін та сплатив накладений штраф).
Процес скасування такої заборони відбувається в рамках адміністративного провадження. Для участі в ньому, депортований іноземець повинен визначити собі на території Польщі довірену особу, яка:
- подасть від його імені заяву про скасування заборони в’їзду;
- оплатить передбачені для цього збори та платежі;
- відбиратиме кореспонденцію, контактуватиме з представниками Прикордонної служби, а також передасть, в подальшому, іноземцю інформацію про зміст прийнятого рішення.
Термін розгляду заяви про скасування заборони в’їзду – становить 1 місяць, а в окремих складних справах – 2 місяці від дати відкриття адміністративного провадження.
Законом визначено також і випадки, коли заборона в’їзду не підлягає скасуванню, а саме:
- перебування іноземця в Польщі може становити загрозу для обороноздатності чи безпеки держави, охорони публічного порядку, або ж порушувати інтереси Республіки Польща;
- іноземець не сплатив штрафів, що були накладені при винесенні рішення про депортацію;
- щодо іноземця вже виносилося рішення про скасування заборони в’їзду, проте він протягом дворічного терміну знову отримав депортацію;
- не минуло половина терміну, на який була видана іноземцю заборона в’їзду.
Підсумовуючи наведене варто зауважити: скасувати заборону в’їзду до Польщі загалом можливо. Все залежить від обставин конкрентої справи. В будь-якому випадку, іноземцю необхідно найперше добровільно виконати вимоги прикордонної служби, викладені в рішенні про депортацію, а саме: сплатити накладений штраф та покинути територію Польщі у визначений термін.
Далі, якщо немає підстав до оскарження законності самої депортації, слід дочекатися доки сплине половина терміну встановленої заборони в’їзду до Польщі та звернутися до уповноваженого органу з заявою про її скасування.
При цьому варто розуміти, що скасування заборони в’їзду до Польщі не є обов’язком Коменданта прикордонної служби. Кожне питання вирішується індивідуально, на підставі обгрунтованих заявником обставин та поданих ним документів. Проте, подання заяви про скасування заборони в’їзду, залишається досить дієвою можливістю для іноземця зменшити негативні наслідки від одержаної депортації.
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1299
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1264
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 567
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 562
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 241
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 12807
-
Рекордно подорожчав овоч, який є унікальним засобом від застуди
Бізнес 6572
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4418
-
Вісім треків тижня: новий фіт Соловій і Дантеса та зимова лірика Jerry Heil
Життя 4289
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3282