Перевірки Держпраці: що змінилося для управителів та як себе захистити?

Перевірки Держпраці більше "проводитися не будуть", адже вони визнані "незаконними у судовому рішенні". Чи справді це так, чому ж тоді перевірки проводяться і що з цим робити?

Перевірки Держпраці більше проводитися не будуть, адже вони визнані незаконними у судовому рішенні. Саме така резонансна новина облетіла усіх суб'єктів господарювання травні 2019 року (рішення Шостого апеляційного адміністративного суду у судовій справі № 826/8917/17, яким визнано нечинною постанову КМУ від 26.04.2017 року № 295 “Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України” та ст. 34 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”). Разом з тим, бачимо, що перевірки продовжуються, в тому числі в ОСББ. Отже, давайте розберемося, що саме визнано незаконним і які перевірки все ще можуть проводитися сьогодні. 

Вищезгадана постанова Кабміну стосувалася проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці з питань перевірки додержання законодавства про працю. Тобто, після скасування цієї постанови Держпраці та органи місцевого самоврядування втратили тільки повноваження здійснювати інспекційні відвідування та невиїзні інспектування з метою перевірки дотримання законодавства про працю. Усі інші права, надані Законом 877 (ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”), залишилися. Тобто, тепер Держпраці під час проведення перевірок має керуватися нормами Закону 877, відповідно до якого перевірки можуть бути плановими або позаплановими і проводитися у форматі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Станом на сьогодні законним є нагляд за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Держпраці. Для цих наявні критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (затверджені постановою КМУ №223).

Хочу звернути вашу увагу на Закон 877, який визначає порядок державного нагляду за провадженням господарської діяльності. Відповідно до норм цього закону можна перевіряти тільки суб'єктів господарювання. Якщо говорити про сферу управління житлом, то до них відносяться виключно управителі багатоквартирних будинків (юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які надають послугу з управління будинком). В той же час, ОСББ - негосподарюючий суб'єкт, що здійснює господарче забезпечення своєї діяльності, а отже на нього не можуть поширюватися вимоги Закону 877, оскільки він не є суб'єктом господарювання. Держпраці має право здійснювати перевірки і ОСББ, як роботодавця, в тому числі, проте станом на сьогодні відсутня законодавча процедура яким чином мають проводитися такі перевірки, що фактично є порушенням прав ОСББ у випадку проведення перевірки стосовно них. Це значить, що якщо стосовно вашого ОСББ була проведена перевірка у період після 14 травня 2019 року (визнання нечинною постанови КМУ), то у вас є підстави звертатися до суду за захистом своїх прав і оскарження самого факту проведення такої перевірки за умови відсутності законодавчої процедури.  

Що частіше за все буде перевіряти Держпраці у 2019 році?

Переглянувши план-графік перевірок Держпраці у 2019 році бачимо, що в цьому році частіше за все будуть контролювати додержання законодавства у сферах охорони праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як захистити себе від несприятливих наслідків?

Держпраці під час здійснення перевірки не перевіряє нічого неочікуваного. Вона здійснює перевірку дотримання вимог законодавчих актів, з якими можна завчасно ознайомитися та врахувати їх вимоги у своїй діяльності. 

Найчастіше ОСББ та управителі  можуть отримати негативні наслідки через недотримання порядку оформлення трудових відносин із найманими працівниками. Для того, щоб не допускати таких помилок у своїй діяльності, пропоную вам дотримуватися наступних правил.

1. Чітко розрізняти, з якою метою ви залучаєте фізичну особу та правильно оформлювати відносини з нею

Законодавство передбачає декілька форматів, відповідно до яких юридична особа або ФОП може взаємодіяти з фізичними особами. 

Формат “Роботодавець”. Якщо нам необхідна людина, яка постійно буде виконувати якусь роботу, така людина стане нашим найманим працівником, з яким ми маємо укласти безстроковий трудовий договір та офіційно працевлаштувати на наше підприємство. Крім того, роботодавець зобов'язаний забезпечити працівників робочим місцем та всім необхідним для виконання обов'язків.

За загальним правилом, трудовий договір має укладатися безстроково. Проте, існують випадки, коли трудовий договір можна укласти на певний строк. Наприклад, на час тимчасової відсутності основного працівник (зокрема, декретної відпустки або відпустки у зв'язку із навчанням) або для сезонної роботи. Тобто, для того, щоб трудовий договір можна було укласти на певний строк, має бути об'єктивна причина, в усіх інших випадках трудовий договір укладається безстроково. 

Формат “Замовник послуг”. Крім трудового договору, є ще один варіант співпраці з фізичною особою - договір цивільно-правового характеру. Такий договір можна укласти з фізичною особою, якщо ви залучаєте її разово для досягнення певного конкретного результату. Відмінність договору цивільно-правового характеру і трудового договору, з точки зору роботодавця, в тому, що за трудовим договором ви зобов'язані забезпечувати усі норми щодо соціального захисту вашого працівника, а також сплачувати єдиний соціальний внесок за кожного свого працівника. У випадку з договором цивільно-правового характеру ви не несете жодних обов'язків щодо цієї людини, крім як своєчасно оплатити надані нею послуги. Проте, у випадку укладення договору ЦПХ із фізичною особою ви також стаєте податковим агентом стосовно неї, а отже, зобов'язані утримати з її винагороди податки (22% ЄСВ, 18% ПДФО, 1,5% військовий збір). 

Таким чином, заробітна плата найманого працівника за трудовим договором зменшується на 19,5% після оподаткування, оскільки утримується тільки ПДФО та військовий збір, а ЄСВ платить роботодавець, а за договором ЦПХ утримуються всі податки в розмірі 41,5% від винагороди, передбаченої таким договором. 

2. Уникати підміни фактичних трудових відносин іншими видами відносин. 

Непоодинокими є ситуації, коли роботодавці для усунення необхідності сплачувати високі податки, просять своїх працівників набути статус фізичної особи-підприємця та укладають з нею контракт, за умовами якого вони щомісячно оплачують її послуги, а вона, в свою чергу, самостійно сплачує податки та подає передбачену законодавством звітність. 

Такий варіант є неприпустимим, якщо фізична особа, яка набула статус ФОП, надає послуги тільки одному суб'єкту. Це допустимо лише, якщо вона дійсно займається підприємницькою діяльністю і надає послуги різним контрагентам, а не є фактично тільки вашим працівником.

3. Належним чином оформлювати відносини з фізичними особами.

При взаємодії з фізичними особами стосовно виконання певної роботи необхідно не тільки обирати правильний варіант договору для укладення з такою особою, але ще й правильно оформлювати відносини з нею на усіх етапах - від укладення договору до його розірвання. 

Якщо розглядати трудові відносини, то прийняття працівника на роботу, як і його звільнення, має оформлятися наказом, з яким працівник обов'язково має бути письмово ознайомлений. У випадку звільнення працівника необхідно неухильно дотримуватися законодавчої процедури та без затримок ознайомлювати працівника з наказом про його звільнення та повертати йому трудову книжку. Будь-які затримки або порушення можуть бути підставою для судових проваджень, а можливо навіть до поновлення працівника на займаній посаді та стягнення з роботодавця заробітної плати за весь час вимушеного прогулу. 

При залученні фізичної особи за договором ЦПХ, договір складається у простій письмовій формі. Послуги, надані за таким договором, приймаються на підставі Акту, який підписується сторонами та є підставою для розрахунків. Такий договір та акти обов'язково необхідно зберігати щонайменше 3 роки, адже протягом цього часу є можливість звернутися до суду. 

Ці прості та зрозумілі правила мають захистити будь-якого управителя чи ОСББвід неприємностей, які можна отримати під час проведення перевірок. Важливо усвідомлювати законодавчі вимоги та належним чином оформлювати свою діяльність, не сподіваючись, що саме його перевірка не зачепить.