Неуспішні реформи обходяться занадто дорого

Суспільство сколихнула історія про київське ОСББ, яке отримало штраф від управління Держпраці в розмірі майже 1,4 млн гривень. Чому? Давайте розбиратися.

В Києві ОСББ оштрафували на 1,4 млн грн та заарештували рахунки за сумнівно законним рішенням Держпраці. Сьогодні утримання будинку фактично паралізовано - він може залишитися без світла, ліфтів (23 поверхи) і вивозу сміття.

Мабуть, вже всі чули цю резонансну історію, проте коротко нагадаю. Головне управління Держпраці у Київській області оштрафувало ОСББ “Миколи Лебедєва 4/39-а” майже на 1,4 млн гривень за не працевлаштованих консьєржів. Саме з цього приводу 06 червня 2019 року під будівлею Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації проходив мітинг за участі співвласників цього багатоквартирного будинку.

За інформацією з відкритих джерел в квітні інспектор Держпраці виявив в будинку консьєржів, не оформлених в штат ОСББ. Той факт, що у цьому будинку консьєржі ніби-то працювали за угодами зі співвласниками, інспектор не взяв до уваги та виписав ОСББ мільйонний штраф. Поки ОСББ оскаржувало штраф, Держпраці звернулося до виконавчої служби за стягненням і рахунки ОСББ були заарештовані. Паралельне клопотання ОСББ про призупинення стягнення до винесення рішення по основному провадженню суд не задовольнив.

Одразу скажу, що без аналізу документів та детального фактажу справи робити висновки дуже складно. Однак в цій ситуації точно треба розрізняти два питання: з одного боку, працевлаштування консьєржів, з іншого - дії Держпраці, суду та виконавчої служби.

Я ризикую зараз бути не популярною, але щодо працевлаштування консьєржів усе є доволі однозначним. В будь-якому випадку консьєржі мають бути працевлаштовані. Крапка. Консьєржі - це найманий персонал, з яким має бути укладено трудовий договір, за яким офіційно має бути нарахована заробітна плата з виплатою передбачених законодавством податків та зборів.

Дискусійним питанням тут лишається лише те, хто виступив їх роботодавцем і хто повинен відповідати за порушення трудового законодавства.

ОСББ не повинне нести відповідальності, якщо співвласники на загальних зборах вирішили, що їм не потрібні консьєржі і не включили витрати на них у кошторис на утримання будинку. При цьому, якщо інші співвласники - приватні особи - вирішили найняти їх за власний кошт та виступити їх роботодавцями, з усіма передбаченими законодавством наслідками, то це їх відповідальність. В такому випадку ОСББ напевно може надати докази, що консьєржі, які перебувають у будинку, не мають відношення до ОСББ, і воно не є їх роботодавцем. Тоді Управлінню Держпраці необхідно висувати претензії до окремих співвласників, які за власний кошт вирішили найняти консьєржів, фактично виступивши їх роботодавцями з усіма наслідками по сплаті податків та зборів, але аж ніяк не до ОСББ.

В той же час, ОСББ повинне нести відповідальність, якщо консьєржі працювали за рішенням загальних зборів ОСББ, і співвласники сплачували кошти для оплати їх праці на рахунок ОСББ.

Кожному співвласнику та голові правління ОСББ після цієї історії треба замислитися про дотримання законодавства та можливі ризики його порушення. Якщо для вашого будинку офіційне працевлаштування консьєржів є занадто дорогим задоволенням, треба добре зважити, чи дійсно потреба в них така велика, що вартує ризику отримання мільйонного штрафу.  

Щодо другого питання - обґрунтованості дій Держпраці, суду та виконавчої служби, то все зовсім не так однозначно. З цього приводу в мене є багато запитань, на які не можна знайти відповіді без дослідження документів, як от наприклад:

1. Чому управління Держпраці виписало штраф ОСББ в результаті чого в межах виконавчого провадження було накладено арешт на рахунок ОСББ, без належного дослідження документів, які підтверджують, що консьєржі працюють на підставі окремого договору зі співвласниками, а не з ОСББ?

2. Чому ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва було відмовлено у клопотанні про забезпечення позову, а саме призупинення виконавчого провадження щодо стягнення штрафу, накладеного управлінням Держпраці?

3. Після того як суд першої інстанції не зупинив процес стягнення штрафу на час розгляду основної справи, чи оскаржувало ОСББ ухвалу про відмову у забезпеченні позову в Апеляційному суді м. Києва?

Додам також, що наші “реформовані” суди приймають рішення не так швидко, як це треба для того, щоб уникнути колапсу в окремо взятому багатоквартирному будинку. Наразі будинок став заручником неефективності судової системи, адже через накладення арешту ОСББ не може оплачувати рахунки за необхідні послуги: електричну енергію в місцях загального користування, обслуговування ліфтів, вивіз сміття тощо.

Зараз багато людей активно працюють над впровадженням нових правил у сфері ЖКГ, створенням ОСББ, а держава ніби-то реалізує політику сприяння їх створенню. Але після цієї історії, я не знаю, як стимулювати людей брати на себе відповідальність за свій будинок, якщо завтра їх можуть оштрафувати майже на 1,4 млн гривень без достатніх та переконливих підстав.

Це все викликає великий сум і залишається тільки сподіватися на те, що саме ця історія змусить нас всіх об’єднатися та спільно працювати над захистом своїх прав та інтересів, оскільки ніхто крім нас не зацікавлений в тому, щоб наші права та інтереси були захищені.