Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Отже, у цій статті у вищенаведеному контексті піде мова про справу «Петриченко проти України» (рішення Європейського Суду з прав людини від 12 липня 2016 року, вже набуло статусу остаточного).
Суть справи зводилася до наступного:
У жовтні 2004 року заявник, пан Валерій Петрович Петриченко, 1940 р.н., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. У своєму позові заявник зазначав, зокрема, що за статтею 46 Конституції України він має право на пенсію у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму.
Проте у відповідний час розмір його пенсії був нижчим від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
25 жовтня 2004 року суд відмовив заявнику у задоволенні позову у зв’язку з необґрунтованістю, зазначивши, щоПенсійним фондом України не було допущено порушення підзаконних актів.
3 лютого 2005 року та 14 червня 2006 року відповідно Апеляційний суд м. Києва та Вищий адміністративний суд Українизалишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянувдоводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру йогопенсії прожитковому мінімуму.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїхрішень, а також не розглянули його доводи щодо невідповідності розміру його пенсії вимогам Конституції. Розмір його пенсії було встановлено всуперечвимогам Конституції.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено таке:
"Кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»
Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони буликонкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Відповідно, було порушення пункту1 статті 6 Конвенції.
Петриченку було присуджено 1 200 євро відшкодування моральної шкоди.
Питання про те, чи розмір українських пенсій є порушенням прав людини, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рамках вказаної справи не розглядалося Європейським судом з прав людини.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикція Європейського Суду з правлюдини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47 Конвенції. Увипадку виникнення спору щодо юрисдикції Суду спір вирішує сам Суд.
Європейський Суд з прав людини може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, яківважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін (тобто, державою – членом Ради Європи, яка підписала Конвенцію) порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
16.08.2017 15:34
Справа "Петриченко проти України"
Стрічки інформаційних новин заповнені повідомленнями, що Європейський Суд з прав людини визнав пенсії українців порушенням прав людини. Чи дійсно це так? Спробуємо розібратися.
Зрозуміло, що журналісти кидають подібну «качку» для зацікавлення й охоплення новиною більшої аудиторії, а зачасту вводиться в оману значна кількість читачів/слухачів/глядачів тощо.
Отже, у цій статті у вищенаведеному контексті піде мова про справу «Петриченко проти України» (рішення Європейського Суду з прав людини від 12 липня 2016 року, вже набуло статусу остаточного).
Суть справи зводилася до наступного:
У жовтні 2004 року заявник, пан Валерій Петрович Петриченко, 1940 р.н., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. У своєму позові заявник зазначав, зокрема, що за статтею 46 Конституції України він має право на пенсію у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму.
Проте у відповідний час розмір його пенсії був нижчим від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
25 жовтня 2004 року суд відмовив заявнику у задоволенні позову у зв’язку з необґрунтованістю, зазначивши, щоПенсійним фондом України не було допущено порушення підзаконних актів.
3 лютого 2005 року та 14 червня 2006 року відповідно Апеляційний суд м. Києва та Вищий адміністративний суд Українизалишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянувдоводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру йогопенсії прожитковому мінімуму.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїхрішень, а також не розглянули його доводи щодо невідповідності розміру його пенсії вимогам Конституції. Розмір його пенсії було встановлено всуперечвимогам Конституції.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено таке:
"Кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»
Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони буликонкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Відповідно, було порушення пункту1 статті 6 Конвенції.
Петриченку було присуджено 1 200 євро відшкодування моральної шкоди.
Питання про те, чи розмір українських пенсій є порушенням прав людини, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рамках вказаної справи не розглядалося Європейським судом з прав людини.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикція Європейського Суду з правлюдини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47 Конвенції. Увипадку виникнення спору щодо юрисдикції Суду спір вирішує сам Суд.
Європейський Суд з прав людини може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, яківважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін (тобто, державою – членом Ради Європи, яка підписала Конвенцію) порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року.
Конвенція набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, відтак з цього моменту Україна гарантувала кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
Топ за тиждень
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
Популярне
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31870
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 8658
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6123
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5559
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4987
Контакти
E-mail: [email protected]