Президент підписав важливий для євроінтеграції України Закон

Закон "Про адміністративну процедуру" набуде чинності через півтора року з дня його опублікування.

Це важливий один крок на зустріч отриманню статусу кандидата на членство України в ЄС. І дійсно людського обличчя українських державних органів та органів місцевого самоврядування щодо своїх громадян та бізнесу.

Для мене це ще одна перемога цілої когорти людей-патріотів, які працювали над ним 22 років, та й трішки моя, адже разом з колегами з Верховної Ради України за ці 2 роки змогли все-таки провести цей закон, який був некомфортним для багатьох корумпованих чиновників всіх щаблів! Тому й такий супротив був всі ці 22 роки у ВР та Кабміні, тому й до цих пір Україна була в компанії з росією, які єдині в Європі, що не мали такого закону!

Цей закон особливо актуальний у контексті очікуваного розгляду питання про надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС.

Так, наразі усі зусилля органів державної влади, і передовсім Президента України та Офісу Президента України спрямовані на захист країни, зміцнення нашої міжнародної коаліції, забезпечення Збройних Сил України та інші питання боротьби з агресором.

Водночас питання євроінтеграції, очевидно, також варте уваги вищих органів державної влади, насамперед у зв’язку з поданням Президентом України 28 лютого 2022 року заявки на членство в ЄС.

Європейська комісія 8 квітня передала Україні опитувальник для отримання статусу кандидата. І станом на 9 травня Україна заповнила обидві частини цього документа. Україна очікує на доленосний червневий саміт ЄС, де має прийматися рішення про надання нашій державі статусу кандидата на членство в ЄС.

Важливого значення для набуття членства країни-претендента у Євросоюзі відіграє максимальна відповідність Копенгагенським критеріям. Політичний критерій передбачає необхідність забезпечення стабільних інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, а також повагу та захист меншин. У цьому контексті ключового значення набуває питання належного урядування. Адже відносини між громадянином і публічною адміністрацією мають базуватися на неухильному дотриманні прав людини, яку серед іншого забезпечує загальна адміністративна процедура.

Фундаментальним документом ЄС у сфері забезпечення прав і свобод є Хартія основоположних прав Європейського Союзу. Відповідно до ч. 1 статті 6 Договору про ЄС, «Союз визнає права, свободи та принципи, закладені в Хартії основоположних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року зі змінами, внесеними у Страсбурзі 12 грудня 2007 року, що має однакову з Договорами юридичну силу». Стаття 41 цієї Хартії передбачає право особи на належне адміністрування (right to good administration), зокрема:

1. Кожна особа має право на неупереджений, справедливий розгляд її справ протягом розумного строку інституціями, органами, офісами та агенціями ЄС.

2. Це право включає:

a) право кожної особи бути вислуханою до вжиття будь-яких індивідуальних заходів, які можуть негативно вплинути на неї;

b) право кожної особи на доступ до своєї справи, поважаючи при цьому законні інтереси конфіденційності та професійної і ділової таємниці;

c) зобов'язання адміністрації обґрунтовувати свої рішення.

3. Кожна особа має право вимагати від ЄС відшкодування будь-якої шкоди, заподіяної його інституціями або його службовцями під час виконання своїх обов'язків, відповідно до загальних принципів, спільних для законів держав-членів».

Кожна країна-член ЄС має аналогічні норми у своєму національному законодавстві.

В Україні вони передбачені у Законі «Про адміністративну процедуру» (законопроект 3475). Робота над законопроектом велась понад 20 років. І лише Верховній Раді України цього скликання нарешті вистачило політичної волі його ухвалити. Даний закон у другому читанні та в цілому було прийнято 16 листопада 2021 року. До Закону застосував своє право вето Президент України і надав окремі пропозиції: виключення з-під дії Закону низки правовідносин, збільшення строку дії набрання чинності. 17 лютого 2022 року Закон «Про адміністративну процедуру» було повторно прийнято з пропозиціями глави держави, які Верховна Рада України повністю врахувала. 13 березня 2022 року Голова Верховної Ради України підписав цей Закон та передав на підпис Президенту України.

Ухвалення Закону України «Про адміністративну процедуру» забезпечить громадянам та бізнесу такі позитивні нововведення:

- встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям негативного адміністративного акта;

- впровадження категорії «заінтересованих осіб», що має упереджувати конфлікти та сприяти прийняттю збалансованих рішень;

- визначення особливостей адміністративного провадження у справах з великою кількістю осіб;

- встановлення обов’язку адміністративних органів мотивувати свої негативні для особи рішення та зазначати порядок їх оскарження;

- встановлення правила про набрання чинності адміністративним актом з моменту доведення його до відома особи і визначення порядку такого доведення;

- створення нових умов для ефективного оскарження адміністративних актів в адміністративному порядку та інші важливі новели.

Отже, Закон «Про адміністративну процедуру» сьогодні 14 червня 2022 року підписано Президентом України.

Ще раз підкреслюю, що звісно необхідна пріоритетна увага держави до законів, що стосуються воєнного стану і боротьби з агресором. Але очікуючи підтримки від ЄС євроінтеграційних прагнень України, і наша Держава повинна робити усі можливі кроки, які на практиці демонструють нашу відданість обраному курсу. Підписання цього Закону до проведення саміту ЄС у червні є одним із вагомих та видимих кроків України для підтвердження відповідності політичним вимогам Копенгагенських критеріїв.

Варто також зауважити, що щонайменше кілька запитань Опитувальника ЄС стосувалися саме адміністративної процедури. Тому підписанням Закону «Про адміністративну процедуру» Україна і на комунікаційному рівні підтвердить щирість наших намірів, а також виконання практичної роботи, незважаючи на основний фронт – боротьбу з російською агресією.

Слід зазначити, що Закон «Про адміністративну процедуру» набуде чинності лише через півтора року з дня його опублікування. Тобто відведено достатньо часу для створення умов до набрання ним чинності і немає ризиків будь-якого негативного впливу на функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Тепер хай тільки спробують в ЄС не надати нам статус кандидата на членство!

Хай живе Європа!

Слава Україні!