Що має зробити ЄС для українського експорту, щоб посилити продовольчу безпеку Європи
У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Розв’язана РФ війна проти України, блокування українських портів, труднощі з посівною та її зрив на окупованих територіях — все це складає предмет глибокого занепокоєння європейських політиків. Проблеми вимагають негайно вирішення, адже це може спричинити перебої з постачанням на низці українських територій і справжній голод в Африці та деяких країнах Азії, які критично залежали від експорту нашої пшениці.
Ці питання зараз активно обговорюються у Європарламенті, зокрема, на засіданнях аграрного та транспортного комітетів, де я брала участь. У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Наші європейські партнери повинні зрозуміти, що існуючі нині обмеження українського експорту через блокаду та мінування портів та морських шляхів, на які приходилось 90% експорту агропродукції, призводить до дефіциту коштів у аграріїв, загрози втрати частини врожаю, збільшення в рази вартості логістики та кризи переробки, що вже відчули на ринку ЄС, і найголовніше - загрози голоду в країнах Африки та Близького сходу.
У цій ситуації члени ЄС можуть допомогти нам у розбудові логістичних шляхів та збільшення кількості та потужностей прикордонних переходів і переведення їх на цілодобовий режим роботи. Також потребують збільшення інвестицій наші фітосанітарні, ветеринарні станції та лабораторії.
Серед логістичних напрямків, що нині розглядаються для української продукції, активно обговорюють використання потужностей Прибалтійських портів. В той же час порти в Константі (Румунія) та Ґданську (Польща), які переповнені українською продукцією, потребують збільшення пропускної потужності.
Водночас Україні спільно з партнерами нарешті потрібно вкладати кошти в переробку продукції з метою підвищення її доданої вартості, що забезпечить роботою в рази більше українців, а державу - більшими податками.
Також до вирішення продовольчої кризи потрібно залучати міжнародні організації такі як ООН, які у рамках своєї гуманітарної діяльності могли б забезпечити купівлю і переробку українського зерна, наявних записів якого в Україні вже зараз вистачить на 3 роки, а після збору нового урожаю Україна зможе себе забезпечити на десятиріччя вперед.
Щоб подолати цю загрозу Єврокомісія з країнами-членами ЄС працюватиме над:
✅збільшенням кількості вантажних засобів — суднен та вантажівок;
✅покращенням пропускної здатності транспортних мереж і перевантажувальних терміналів;
✅лібералізацією митних операцій та перевірок;
✅збільшенням потужностей для зберігання українського експорту.
Також зараз активно ведемо мову з європейськими партнерами щодо питання можливості безстрокового скасування тарифних квот при імпорті українських товарів в ЄС або встановлення графіку їх збільшення та скасування. Наявність жорстких тарифних обмежень на експорт в країни Європи, зокрема, експорт великої рогатої худоби. Крім того, існує суттєва проблема також із транзитом тваринницької продукції через кордони країн ЄС. Нетарифне регулювання обмежує експорт через Європу в треті країни. Однак є перший позитив у цьому процесі - найближчим часом буде запроваджене скасування більшості тарифів та квот на агропродукцію.
Окремо обговорюється допомога ЄС у розмінуванні полів. При чому ми сподіваємось як на участь європейських мінерів у цьому процесі, так і сприяння у виділенні коштів на розмінування. За окремим оцінками деякі посівні площі вже непридатні до вирощування на них рослин протягом кількох років.
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 92954
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 13973
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 13134
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 6689
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 6680