Азбестова бомба уповільненої дії: війна та радянський будівельний спадок
Сьогодні азбест заборонено у 63 країнах, включаючи країни ЄС, Австралію та Канаду, але в Україні він широко використовувався в будівництві майже сторіччя
Мабуть, ні для кого не секрет, що азбест активно використовувався у будівництві по всьому світу ще з кінця XIX сторіччя. Цей вогнетривкий мінерал додавали в теплоізоляцію, труби, шифер, штукатурку. Його навіть використовували у виробництві протигазів та гальмівних колодок. Але з часом виявилось, що працівники азбестової промисловості особливо часто хворіють на мезотеліому плеври. В результаті, з 80-х років ХХ століття багато країн-виробників стали обмежувати торгівлю азбестом і його виробництво, а потім і зовсім відмовилися від цього мінералу.
Сьогодні азбест заборонено у 63 країнах, включаючи країни ЄС, Австралію та Канаду. Україна теж пішла цим шляхом - відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом, Україна взяла зобов’язання ввести заборону на використання азбесту в виробництві в рамках адаптації українського законодавства. Відповідний законопроект (№4142) було проголосовано Верховною Радою у лютому 2021 року у першому читанні. Згідно нього забороняється використовувати чи виробляти азбест та азбестовмісні матеріали в будь-яких технологічних процесах і в будівництві.
Але багато десятків років тисячі будинків, складів, господарських споруд в нашій країні будувалися з додаванням цієї отрути. В першу чергу, мова йде про будівництва радянського періоду. І це завжди була бомба уповільненої дії. Якщо говорити мовою цифр, то можна для прикладу взяти шифер, який в Україні почали виробляти та використовувати у 1928 році, і у складі якого є азбест. Пік популярності цього матеріалу в нашій країні припав на період відновлення економіки після Другої світової війни і продовжувався до початку 2000-х, коли підприємства азбестоцементної галузі виробляли мільйони квадратних метрів шиферу щорічно. В результаті на дахах будинків в Україні встановлено понад 1 млрд квадратних метрів шиферу. Його частка становить приблизно 60% всього покрівельного фонду країни.
У лютому в нашу країну прийшла війна. З першого ж дня загарбник окреслив, що для нього не має різниці: знищувати військовий об’єкт чи житловий будинок, стратегічну ціль чи звичайну школу. Тому Україна щодня зазнає нових руйнувань. А разом з руйнацією ми говоримо про забруднення атмосферного повітря, забруднення земельних та водних ресурсів, надр, продуктами горіння, небезпечними речовинами та матеріалами, серед яких окремо можна виділити забруднення азбестом.
В межах діяльності Оперативного штабу по фіксації еко-злочинів, головним координатором якого є я, наші фахівці виявили, що при пошкодженні або руйнуванні будівель та споруд, мікрочастинки азбесту потрапляють в земельні та водні ресурси, вдихаються людьми, які живуть або працюють неподалік місць скупчення та концентрації розбитих рашистськими військами будівель та споруд. Кожен з них знаходиться у зоні ризику таких хвороб як фіброз легень, мезотеліома, рак легень, гортані та яєчника. Не кажучи вже про те, що азбест, потрапивши у ґрунт, отруює й все, що на цьому ґрунті виросте, і згодом через врожай потрапить до людини.
При цьому, важливо зазначити, що на сьогодні в Україні не просто немає оцінки збитків внаслідок дії азбесту, а Міндовкілля, як орган, який має формувати екологічну політику країни, цим питанням взагалі не займається.
Як головний координатор Оперативного штабу, який діє на базі Держекоінспекції, я не можу залишатися осторонь, тому, разом з іншими членами Штабу, ми почали проводити консультації з національними та іноземними експертами, щоб сформувати принципи та підходи до оцінки збитків завданих навколишньому природному середовищу внаслідок дій азбесту. Такі підходи повинні враховувати принципи і методи оцінки, в тому числі, внаслідок військових дій та воєнної агресії.
Мною також направлено до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звернення щодо наявних у Міністерства напрацьованих заходів щодо фіксації, розрахунку збитків та визначення шляхів нівелювання азбестових ризиків в Україні, включаючи настання таких ризиків внаслідок військових дій та масових руйнувань.
На жаль, ті, хто мав би в першу чергу прогнозувати ризики, займатися розробкою державної політики у сфері їх фіксації та шляхів їх запобігання або мінімізації, знаходяться десь осторонь.
Після перемоги з цим теж будемо розбиратися!
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 25297
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10798
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9515
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5600
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4163