Повернення податкових перевірок 2023
Поговоримо про поверення податкових перевірок та основні критерії відбору компаній для перевірок
З 1 жовтня бізнес отримав повернення податкових перевірок. Але все ж такі перевірки будуть проходити для «обраних». З’ясуємо, до кого можуть завітати фіскали та яка мета таких перевірок у період війни в країні.
Кабінет Міністрів на засіданні 5 вересня 2023 року схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі — Закон №3219).
Законопроєктом пропонувалося внести зміни до Податкового кодексу та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування». Ці зміни передбачали, що з 1 жовтня 2023 року відновлюється проведення документальних (планових і позапланових) перевірок, проведення яких було заборонено до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.
Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуться за наявності безпечних умов для їх проведення. Цей законопроєкт було прийнято, тому маємо нові та важливі зміни для бізнесу.
Сам текст Закону №3219 з продовженим мораторієм на планові перевірки — це насамперед результат перемовин із бізнесом. І всі ми розуміємо, що така заборона тимчасова, а отже, невдовзі планові перевірки повернуться.
Тим паче, що податківці не гають часу, і план-графік перевірок вони, за потреби, складуть досить швидко. Та й самим Законом №3219 визначено перелік платників податків, які включаються до плану-графіка перевірок з 1 серпня 2023 року.
Отже, тимчасово, на період з 1 серпня 2023-го до припинення або скасування воєнного стану на території України (пп. 69.35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):
1) вводяться щомісячні планові графіки перевірок із відповідними змінами, які оприлюднюються на сайті ДПСУ без урахування п. 77.2 ПКУ та не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік;
2) внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісяця з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначено пп. 69.2-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ;
3) до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені:
- платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
- платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
- платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
4) документальні планові перевірки таких платників податків можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, та за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Для всіх інших платників податків мораторій на проведення планових перевірок з 1 серпня 2023 року діє й далі. Скільки це триватиме?
Коли ми говоримо про діючий мораторій на планові перевірки, то наразі його передбачено до припинення або скасування воєнного стану на території України. Проте дехто із законотворців вже бажає скасувати цей мораторій, про що свідчить коментований нами законопроєкт №10016.
При цьому сам п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ пропонують залишити. Тобто на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Водночас законопроєктом №10016 пропонується скоротити строк мораторію на позапланові та планові перевірки і відновити їх у повному обсязі з 1 жовтня 2023 року. А саме:
- документальні позапланові перевірки з підстав, вказаних у п. 69.2-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тобто за діючим планом-графіком перевірок, пропонується проводити лише у періоді з 1 серпня 2023 року до 1 жовтня 2023 року;
- тому у періоді з 1 серпня 2023 року до 1 жовтня 2023-го (запропонована редакція п. 69.35 підрозд 10 розд. ХХ ПКУ) до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені лише:
— платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
— платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
— платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
А що далі — після 1 жовтня?
А далі — планові документальні перевірки пропонують повернути без жодних обмежень щодо категорій платників податків або платників ЄСВ.
Варто зазначити, що цим самим п. 69.35 підрозд 10 розд. ХХ ПКУ передбачається особливий порядок формування плану-графіка таких окремих планових перевірок.
Але якщо зараз чинна редакція цього пункту вказує на вибіркові планові перевірки виключно щодо тих платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, грального бізнесу та надання фінансових, платіжних послуг, то раптом такий особливий порядок може почати діяти для всіх платників податків і ЄСВ.
Звісно, виникає запитання: що це означає? Як вибиратимуть платників для плану-графіка і чому не можна просто відновити планові перевірки за п. 77 ПКУ?
Варто зауважити, що вимоги п. 77.2 ПКУ передбачають не лише порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а й дотримання порядку відбору платників податків за переліком ризиків та їх поділом за ступенями (високий, середній та незначний). Причому залежно від цих критеріїв періодичність включення до плану-графіка становить від одного разу на рік до одного разу на два чи три роки.
Але такими, здавалося б, незначними змінами одним абзацем до п. 69.35 підрозд 10 розд. ХХ ПКУ пропонується до кінця війни відійти від вказаних вимог і критеріїв відбору платників податків за п. 77.2 ПКУ та дозволити податковим органам щомісяця, починаючи з 1 жовтня 2023 року (або пізніше, залежно від дати набрання цим нормативним актом законної сили), формувати плани-графіки фактично на свій смак і на власний розсуд визначати платників податків, яких включатимуть до таких планів-графіків. До речі, аналогічні зміни пропонується внести й до Закону про ЄСВ.
На нашу думку, такі дії ініціаторів законопроєкту можуть призвести до порушення прав платників податків.
Адже не варто забувати, що:
П. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вводився в дію за виняткових обставин, лише на період дії воєнного стану, та не може поширюватися на загальний порядок проведення перевірочної роботи.
Планові перевірки передбачаються не тільки для вчинення спеціальних заходів контролю, але й мають проводитися з урахуванням захисту самих платників податків від зловживання правами органами державної влади та надмірного втручання у діяльність госпсуб’єктів.
Незважаючи на запровадження воєнного стану, жодним законом не скасовано принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство, зокрема рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу тощо (пп. 4.1.2 ПКУ).
Відсутність обов’язку дотримання контролюючими органами критеріїв відбору платників податків — це порушення не лише прав платників податків, а й самих контролюючих органів. Адже відсутність чітких вимог для формування плану-графіка документальних перевірок призведе до масових недопусків перевіряючих до перевірок і судових спорів щодо цього. І не факт, що суди стануть на бік ДПС.
Матеріал взято автором з Юридичної газети
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський вчора о 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко вчора о 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль вчора о 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін вчора о 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда вчора о 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк вчора о 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак вчора о 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов вчора о 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко вчора о 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко вчора о 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
-
Найкращі вбрання конкурсу "Міс Всесвіт-2024" – фото
Життя 21378
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 13255
-
Кольори заходу сонця і мексиканський стиль: нова колекція Carolina Herrera: ФОТО
Життя 4663
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 4655
-
Кабмін затвердив нові критерії бронювання працівників: деталі
Бізнес 4019