Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.08.2017 12:20
Запровадження інституту конституційного оскарження в Україні
31.07.2017 р. Президент підписав Закон України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII (Далі – Закон), який запровадив в Українське законодавство інститут конституційного оскарження. Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону Конституційною скаргою є подан
31.07.2017 р. Президент підписав Закон України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII (Далі – Закон), який запровадив в Українське законодавство інститут конституційного оскарження. Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону Конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу.
При цьому звернутися до Конституційного суду України з такою скаргою можуть як фізичні так і юридичні особи (окрім юридичних осіб публічного права), які вважають, що положення закону, який був застосований відносно цього суб’єкту у кінцевому судовому рішенні є неконституційним.
Вимоги до конституційної скарги
Частиною 2 ст. 55 Закону встановлено вимоги до конституційної скарги, до яких відносяться:
1) Прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса зареєстрованого місця проживання особи (для іноземця чи особи без громадянства – місця перебування) або повна назва та місцезнаходження юридичної особи, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
2) Відомості про уповноважену особу, що діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу;
3) Короткий виклад остаточного судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України;
4) Опис перебігу розгляду відповідної справи в судах;
5) Конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України;
6) Обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону;
7) Відомості про документи і матеріали, на які посилається суб’єкт права на конституційну скаргу, із наданням копій цих документів і матеріалів;
8) Перелік документів і матеріалів, що додаються.
Крім того, конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього Закону, та якщо:
1) Вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження – судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду);
2) З дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців.
Строки подання конституційної скарги
За загальним правилом скаргу можна подавати протягом трьох місяців з моменту набрання чинності кінцевого судового рішення, в якому був застосований спірний закон. Як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами цих вимог, якщо суд визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу. Якщо суб’єкт права на конституційну скаргу пропустив строк подання конституційної скарги у зв’язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення, він має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку.
Розгляд скарги
Конституційні скарги має розглядати Сенат, який діє у складі дев’яти суддів Конституційного Суду. Засідання та пленарні засідання Сенату є повноважними, якщо на них присутні щонайменше шість суддів Конституційного Суду від складу Сенату. При цьому склад Сенатів формується на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду шляхом жеребкування. Справи, конституційне провадження щодо яких відкрито, Суд розглядає в порядку письмового або усного провадження, при цьому основною формою розгляду справ в суді є письмове провадження.
Якщо під час розгляду Сенатом справи виникає необхідність в тлумаченні Конституції України або якщо вирішення питання, яке розглядає Сенат, може спричинити несумісність із юридичними позиціями, постановленими Судом попередньо, Сенат може в будь-який час до постановлення свого рішення відмовитися від розгляду справи на розсуд Великої палати.
Учасники конституційного провадження
Учасниками конституційного провадження є суб’єкт права на конституційне подання, конституційне звернення, конституційну скаргу (уповноважена особа, що діє від його імені) та орган або посадова особа, які ухвалили акт, що є предметом розгляду в Суді (далі – учасник конституційного провадження), а також залучені Судом до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі та інші особи, участь яких необхідна для забезпечення об’єктивного і повного розгляду справи.
Учасник конституційного провадження має право:
1) знайомитися із матеріалами справи;
2) давати усні та письмові пояснення;
3) викладати свої думки з питань, що розглядаються;
4) ставити з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження;
5) заявляти клопотання;
6) подавати заяви про відвід Судді;
7) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та Регламентом.
Учасник конституційного провадження зобов’язаний у разі запрошення з’являтися на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати, давати правдиві пояснення, надавати документи, матеріали та іншу інформацію, необхідні для повного та всебічного розгляду справи. За ненадання інформації або надання завідомо недостовірних документів, матеріалів, іншої недостовірної інформації учасник конституційного провадження несе відповідальність в порядку, визначеному законом.
За результатами розгляду конституційної скарги Сенат або Велика палата приймає рішення. При цьому закони та інші акти, визнані судом неконституційними, втрачають силу з дня прийняття Конституційним Судом такого рішення. Якщо суд, при розгляді конституційної скарги визнав Закон України або його положення такими, що відповідають Конституції України, але в судовому рішенні він був витлумачений способом, що не відповідає Основному закону, Конституційний Суд визначає це в резолютивній частині.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков вчора о 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
Топ за тиждень
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 400
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 219
- Модель нової індустріалізації України 165
- Професії зникають, навички – у тренді 163
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 122
Популярне
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 10358
-
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 8885
-
Де шукають музу Баффет, Безос і Цукерберг: екстравагантні звички відомих людей
Життя 4041
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 3920
-
Бурбон в бак. Що буде із бензином після 1 травня
Бізнес 2984
Контакти
E-mail: [email protected]