Безпека уболівальників до та під час матчу

Трохи про захист фанатів на футбольних матчах.

Події 28 травня 2022 року, коли ФК «Ліверпуль» («LFC») готувався до гри з «Реал Мадрид» у фіналі Ліги чемпіонів УЄФА в Парижі («UCLF22»), були незалежно розслідувані УЄФА, який минулого місяця опублікував критичний звіт про свої висновки.

Незалежна експертна група на чолі з доктором Брандао Родрігесом вирішила дослідити та прояснити події, що відбулися, і при цьому визначила, що було вісім помилок, які спричинили «майже промах» або посприяли йому (тобто такі, які потенційно могли перерости в катастрофу з масовими жертвами), а також організації, відповідальні за ймовірні помилки. Він визначив двадцять одну рекомендацію, спрямовані на оптимізацію стандартів безпеки на заходах УЄФА, з метою покращення послуг, що надаються на футбольних подіях у більш загальному плані, і, зрештою, забезпечення уникнення катастроф у майбутньому. З технічними завданнями Звіту можна ознайомитись у Додатку І Звіту.

Хоча звіт стосується проблем, які виникли у Франції, де закони про охорону здоров’я та безпеки («H&S») відрізняються від законів Великобританії, є багато переданих знань і наслідків з точки зору закону Великобританії про H&S, які повинні взяти до уваги всі власники місць і оператори заходів не лише тих, хто займається футболом. 

Хто був залучений?

Комісія розглянула низку організацій та осіб у рамках своїх розслідувань, деякі з яких були визнані відповідальними за різні помилки. Зокрема, Звіт зосереджується на трьох ключових зацікавлених сторонах через їхню роль у забезпеченні безпеки UCLF22:

1. УЄФА та його дочірня компанія UEFA Events SA (разом «власник події»);

2. Французька федерація футболу (FFF); і

3. Префектура поліції («Поліція»).

Що сталося?

28 травня 2022 року близько 15:30 призначений УЄФА офіцер служби безпеки, відповідальний за моніторинг безпеки та заходів безпеки на заході, повідомив УЄФА, що домовленості навколо тимчасового додаткового периметра безпеки («ASP») навколо стадіону не відповідають домовленостям, зокрема через вхід, відомий ASP3 (відоме вузьке місце), і обмежені підходи до нього.

До 18:00 ASP3 став дуже перевантаженим і небезпечним, що призвело до того, що диспетчерська стадіону попросила поліцію перенаправити всіх прибулих уболівальників до менш завантаженого входу ASP4. Комісія виявила, що поліція, повільно реагувала і не було вжито ефективних заходів, що призвело до того, що тисячі прихильників опинилися в скупченому та небезпечному середовищі, не маючи змоги втекти чи просуватися, і піддалися злочинним діям, таким як кишенькові крадіжки.

Приблизно о 19:45 (за 75 хвилин до початку матчу) поліція та стюарди залишили ASP3 та його механізми для безпечного входу вболівальників, що, як виявилося, викликало «очевидну та безпосередню небезпеку смертельної тисняви». Тисячі вболівальників і місцевих жителів отримали можливість просунутися до залу між ASP і периметром турнікетів, додаткової обмеженої зони, яка була доступна лише для вболівальників. 

Що пішло не так?

У Звіті виявлено два загальні організаційні недоліки:

1. «модель УЄФА»; і

2. підхід поліції до громадського порядку. 

Він також виявив ще два фактори, які сприяли та посилювали ці невдачі:

1. відсутність спільної роботи; і

2. зміна місця проведення. 

«Модель УЄФА»

Стандартні операційні процедури УЄФА щодо організації фіналів Ліги чемпіонів, «модель УЄФА», були визнані несправними через відсутність загального контролю та нагляду за безпекою.

За цією моделлю UEFA Events SA делегувала відповідальність за приватну безпеку та охорону FFF і відклала будь-які питання безпеки та охорони, які належали до поліцейських обов’язків поліції. Комісія дійшла висновку, що такий підхід був би доцільним, якби УЄФА зберіг роль моніторингу та нагляду для забезпечення того, щоб модель працювала на практиці, чого УЄФА не зробив. Це призвело до прогалини в моніторингу планів проведення заходів, а будь-які недоліки не були виявлені та/або виправлені. У Звіті зазначено, що це було «неприйнятною відмовою від відповідальності УЄФА». 

Підхід поліції до охорони громадського порядку

У Звіті встановлено, що поліція ігнорувала модель безпеки, охорони та обслуговування Конвенції Сен-Дені на футбольних матчах та інших спортивних заходах (на основі взаємодії з уболівальниками), натомість прийнявши «певну охоронну» модель охорони громадського порядку, яка була: неналежним чином заснована на неіснуючій загрозі з боку футбольних хуліганів; заклопотаність підозрюваними безбілетними прихильниками; а також неправильні припущення стосовно того, що прихильники LFC становлять значну загрозу громадському порядку.

Навпаки, поліція отримала розвідувальні дані від різних організацій, які вказували на те, що останнім часом не було жодних значних випадків насильства, пов’язаного з футболом, за участю вболівальників, і що для безквиткових уболівальників було звичайною справою поїздки до приймаючих міст просто заради атмосфери. 

Питання, які сприяли та посилювали ці фактори

Початковий план UCLF22, який мав відбутися в Санкт-Петербурзі, було змінено на Париж через вторгнення в Україну, тим самим скоротивши типовий період планування з вісімнадцяти місяців до трьох місяців. У Звіті встановлено, що такий стислий часовий проміжок збільшив потребу в: перевірці надійності та відповідності всіх заходів меті; посилений нагляд і моніторинг усіх питань безпеки; і максимальній увазі до спільної міжвідомчої роботи через ефективну взаємодію та спілкування між зацікавленими сторонами.

У звіті встановлено, що сталося навпаки. Не було оцінки ризику місця проведення; відсутність належної оцінки ризику події; і немає належних оперативних планів. Були численні збої в комунікації між зацікавленими сторонами: історична інформація та інформація в реальному часі не передавалася; плани не були належним чином узгоджені; і рішення приймалися без спілкування між зацікавленими сторонами, зокрема поліцією. У той час як у Звіті було встановлено, що УЄФА (перебуваючи в центрі проекту) несе основну відповідальність за цей провал, він також визнав, що поліція та FFF несуть відповідальність через їх важливу роль у громадській безпеці. 

Юридичні обов'язки

Особи, відповідальні за організацію та проведення заходів (де можна передбачити скупчення людей і пов’язані з ними ризики), а також особи, відповідальні за безпеку на заходах, мають обов’язки відповідно до міжнародного і національного законодавства, для планування та вживання заходів щоб зменшити ризики для людей, які відвідують заходи, наприклад нищівна подія. 

Міжнародне законодавство

Відповідно до статті 2 Європейської конвенції з прав людини, держави-члени повинні забезпечити вжиття всіх розумних заходів для захисту життя населення від всіх відомих ризиків. Зокрема, у футбольному контексті після катастрофи на Хейселі в 1985 році було розроблено різні міжнародні угоди для забезпечення безпеки вболівальників та інших осіб під час футбольних матчів, наприклад, Конвенція Сен-Дені, з якою Група порівнювала висновки Звіту. 

Закони Великобританії про здоров'я та безпеку

Роботодавці у Великій Британії зобов’язані вживати всіх розумно можливих заходів для забезпечення безпеки та безпеки життєдіяльності своїх працівників (Закон про здоров’я та безпеку на роботі тощо, розділ 2 Закону 1974 року («HSWA»)), що включає (серед іншого) забезпечення безпечного доступу до початку і до моменту виходу з місця роботи. Роботодавці також мають подібні зобов’язання щодо непрацівників, на яких може вплинути їхнє підприємство , що в індустрії заходів, безсумнівно, включає відвідувачів заходів, але також може охоплювати будь-кого, хто бере участь у події (наприклад, спортсменів та людей, які працюють на події для інших роботодавців). ). Крім того, роботодавці, які мають «контроль» над приміщеннями (такими як стадіон), також зобов’язані утримувати ці приміщення в безпеці, включаючи засоби доступу або виходу. Роботодавці також підлягають різноманітним встановленим юридичним зобов’язанням щодо ризиків охорони здоров’я та безпеки згідно з Положеннями про управління охороною здоров’я та безпекою на роботі 1999 року («Правила управління»). Це включає (серед іншого): проведення відповідної та достатньої оцінки ризику; запровадження відповідних заходів з безпеки та безпеки для контролю ризиків; призначення компетентних осіб для допомоги роботодавцю у виконанні їхніх обов’язків з охорони праці; а також спілкування, співробітництво та координація з іншими роботодавцями, якщо вони ділять своє робоче місце .

Невиконання організацією цих обов’язків є кримінальним злочином, що карається необмеженим штрафом і може призвести до ризику індивідуальної кримінальної відповідальності для окремих членів вищого керівництва та працівників. Згідно із законодавством про охорону праці, для того, щоб визнати, що роботодавець порушив свої обов’язки, не обов’язково повинна бути завдана матеріальна шкода, можливо і ризик заподіяння шкоди, наприклад ризик трощення.

Відповідно, роботодавці, які володіють приміщеннями та/або керують та/або організовують заходи, виконують відповідні обов’язки та повинні серйозно ставитися до них, забезпечуючи вжиття всіх розумно можливих заходів для забезпечення безпеки працівників, відвідувачів та інших осіб під час заходів. Те, що є «розумно здійсненним», зрештою включатиме встановлення балансу між зниженням ризику до якомога нижчого рівня через те, що є пропорційним з точки зору вартості, часу та зусиль. Такі кроки, безсумнівно, можуть включати заходи щодо пом’якшення будь-яких недоліків, виявлених у Звіті, які тепер можна стверджувати як розумно передбачувані для тих, хто займається подіями, враховуючи широку публікацію Звіту. Застосування уроків для майбутніх подій і основні висновки зі звіту

Незважаючи на те, що деякі висновки Звіту про «вісім факторів, які ледь не призвели до катастрофи» є унікальними для UCLF22, ряд важливих для будь-якого власника місця та оператора події для майбутнього планування заходів:

• Доцільно делегувати різні питання безпеки та безпеки іншим особам і перекласти відповідні поліцейські обов’язки на поліцію, власники заходів повинні підтримувати проактивний моніторинг, нагляд і перевірку операцій, щоб переконатися, що вони відповідають меті та готові вирішувати будь-які проблеми, що виникають;

• Зацікавлені сторони повинні спілкуватися та ділитися інформацією як щодо планування заходу, так і щодо організації подій у цей день;

• Необхідне відповідне профілювання натовпу, як і передача інформації, що випливає з профілювання, усім відповідним зацікавленим сторонам – будь-які пов’язані ризики та/або розвідувальні дані повинні бути спільно використані, а заходи контролю відповідно скориговані;

• Повинна існувати оцінка ризику на місці проведення, оцінка ризику для конкретної події та належні оперативні плани, зокрема стосовно ризиків доступу та відповідних заходів контролю;

• Ефективне планування маршруту має важливе значення, приділяючи особливу увагу тому, щоб не перевантажувати будь-яку окрему точку доступу, і залучаючи до цих планів усіх відповідних зацікавлених сторін, не лише тих, хто присутні на місці (наприклад, поліція, служби безпеки), але й будь-які пов’язані зацікавлені сторони (наприклад, транспортні мережі);

• Моніторинг шляхів в’їзду та виходу та кількості людей уздовж них має вирішальне значення – і у разі виникнення проблем потрібна динамічна оцінка ризику;

• Має бути реалізована ефективна інфраструктура управління натовпом (наприклад, турнікети, евакуаційні смуги), яка має бути зручною для користувачів, особливо для людей з обмеженими можливостями;

• Необхідно призначити компетентних осіб та експертів для розробки та стрес-тестування механізмів входу та виходу (наприклад, за допомогою звіту про моделювання натовпу);

• Розгляд єдиної системи продажу квитків є важливим – у звіті встановлено, що комбіноване використання паперових і цифрових квитків може бути проблематичним і не таким безпечним, як один метод;

• Компетентне управління натовпом і постачальники послуг безпеки, які здійснюють операції протягом дня та надають внесок у доречність заходів (наприклад, домовленості про чергування), є важливими;

• З поліцією повинні бути налагоджені адекватні комунікації та домовленості про планування, включно з отриманням від них запевнень щодо кількості та порядку розгортання поліції; і

• Потрібні плани на випадок надзвичайних ситуацій, які вимагають швидкого розгортання, коли вони стають необхідними. 

Заключний висновок – Інституційний захист

Нарешті, у Звіті критикували кількох зацікавлених сторін за те, що вони не взяли на себе відповідальність за свої невдачі та продемонстрували «інституційну оборону», використовуючи «безліч звинувачень» після інциденту.

Інформація, опублікована на екранах стадіону про те, що затримка початку матчу була спричинена «пізнім» прибуттям уболівальників, була визнана «об’єктивно неправдивою», а УЄФА та французьких міністрів критикували за те, що вони звинуватили вболівальників LFC у тому, що вони намагалися отримати доступ недійсними квитками. Натомість у Звіті стверджується, що прихильники були «головними жертвами ганебних подій того дня, а не промоутерами чи підбурювачами». Більше того, у Звіті йдеться про те, що під час і після заходу були «неправомірно завищені та перебільшені» звинувачення, що величезна кількість недійсних квитків/безбілетних уболівальників прагнула отримати доступ, виявивши, що докази не підтверджують цей висновок – хоча там були деякі вболівальники без квитків, їх  було не більше, ніж зазвичай на такому заході.

Організаціям слід взяти до уваги повідомлення Звіту про те, що «здорова організація вітає ретельний аналіз і критику, засновану на фактах і доказах, навіть якщо результат є складним і вимагає змін для самої організації» . Критична оцінка є обов’язковою для того, щоб засвоїти уроки в індустрії спорту та заходів, щоб заходи проходили безпечно та уникали подібних невдач і катастроф у майбутньому.