Кому треба та кому не треба підключати РРО з 1 січня 2022 року

Ми розбіраємось кому дійсно треба підключати касові апарати, а кому - ні.

1) Хто з підприємців може працювати без касових апаратів (РРО)

Новий 2022 рік приніс багато законодавчих нововведень, особливо для підприємців. Так, з 1 січня цього року стало обов’язковим використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), простіше кажучи касових апаратів (пристроїв), або програмних РРО (далі- ПРРО), тобто програм, які можуть бути встановлені на будь-який ґаджет (смартфон, планшет, ноутбук тощо).

Проте, існують певні винятки, коли не потрібно використовувати РРО. Це, насамперед, стосується ФОПів першої групи платників єдиного податку, тобто людей без найманих працівників, що торгують на ринках і надають побутові послуги (пп. 296.10 ПКУ).

Також, РРО не потрібен для підприємців, які ведуть незалежну професійну діяльність, такі як: юристи, журналісти, консультанти та інші.

Необхідно зазначити, що Кабмін скасував використання РРО для підприємців, які займаються торгівельною діяльністю в сільській місцевості. Це обумовлено тим, що маленькі магазини не мають достатньо коштів  для встановлення та обслуговування касових апаратів, навіть, якщо це буде за допомогою ПРРО, то для цього потрібен інтернет, з чим можуть виникнути певні труднощі. Тому таким підприємцям доведеться вести розрахункові книжки (далі - РК), книги обліку розрахункових операцій, тобто те ж саме, тільки на папері.

Урядом встановлені певні винятки за яких використання РРО підприємцями в селах є обов’язковим. По-перше, якщо одночасно ведеться торгівля підакцизними товарами. По-друге, якщо йдеться про дистанційну торгівлю, зокрема, через інтернет. По-третє, якщо сільрада або рада ОТГ ухвалили рішення щодо обов'язкового використання РРО.

Безумовно, РРО не буде обов’язковим при консультації. Так, якщо Ви придбали телефон через інтернет і його доставили поштою чи кур’єром, то використання РРО та фіскальний чек необхідні. Проте, якщо купити консультацію щодо цього ґаджета, це буде необов’язковим.

Загалом, Державна податкова служба України дала роз’яснення, щодо повного списку винятків, хто з підприємців може не застосовувати РРО та ПРРО, але з обов’язковим використанням РК, згідно з Постановою КМУ № 1336 та відповідно ПКУ. Серед них можна зазначити, наприклад: заняття роздрібною торгівлею продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок; здійснення роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їx території маrазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу); роздрібна тоpriвля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також с/г товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва; роздрібна тоprівля медичними і фармацевтичними товарами, надання медичних і ветеринарних послуг на території села; продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом сеpією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і pічкових суднах.

Також, сюди входить: надання послуг бібліотеками; страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб; організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі; продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями; приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту); надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника. І це ще навіть не весь перелік винятків.

Державна податкова служба України, також, дала роз’яснення, де саме не потрібні не тільки РРО, ПРРО, але й РК, згідно ст. 9 ЗУ № 265. Тож, вони не застосовуються підприємцями:

1. При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (ризикових) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

2. При виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

3. При продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті;

4. При продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

5. При продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

 6. Якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), та ін.

Отже, варто зауважити, що обов'язкове запровадження РРО для підприємців має і певні винятки, що значно полегшує для деяких ФОПів підприємницьку діяльність. Адже, цим «щасливцям» не доведеться витрачати великі кошти на встановлення касових апаратів, крім того захистить від штрафів, які запровадили для всіх інших категорій фізичних осіб-підприємців 2-4 груп.

2) Хто повинен з підприємців встановити касові апарати (РРО)

Як вже всім стало відомо, усі підприємці, які є платниками єдиного податку 2-4 груп, вже з 1 січня 2022 року при проведенні готівкових розрахунків зі споживачами зобов’язані здійснювати свою діяльність з обов’язковим використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі-РРО), та програмних РРО (далі-ПРРО).

Простіше кажучи, так звані касові апарати мають з’явитися, наприклад, в кафе, ресторанах, готелях, маленьких крамничках, тобто усюди мають видавати покупцю фіскальний чек. Тим самим уряд хоче вивести з тіні підприємців, й бачити їх реальний прибуток.

Так як, самі касові апарати коштують не мало, що для деяких ФОПів може суттєво вдарити по гаманцю, то ДПС України створила спеціальне програмне забезпечення, що зробить з будь-якого смартфону чи комп’ютера касовий апарат, тобто ПРРО.

Тепер розберемося з особливостями, так обов’язкове застосування РРО для ФОПів 2-4 груп не залежить ні від їх обороту, ні від сфери діяльності.

Також, варто зазначити, що у разі здійснення операцій за допомогою банківського переказу потреба у РРО відсутня, а у випадку готівкових розрахунків або розрахунків банківською карткою застосування РРО є обов’язковим.

Доречно буде зазначити ще й те, навіть якщо фізична особа-підприємець продає підакцизні товари, технічно складні побутові товари, що вимагають гарантійного ремонту, лікарські засоби чи вироби медичного призначення лише в одній зі своїх торговельних точок, то РРО він зобов'язаний використовувати в усіх.

На цьому новини не закінчуються, адже за порушення нововведень передбачено штрафні санкції для підприємців.

Державна податкова служба України дала роз’яснення з приводу відповідальності за порушення законодавства щодо РРО та ПРРО. Так, наприклад, за першу операцію, проведену без фіскального чека, підприємець має заплатити 100% вартості цього товару, а за другу та наступні – 150%.

Також, за порушення вимог Закону № 265 до СГ, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються фінансові санкції у наступних розмірах:

- п’ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян – за невикористання, використання незареєстрованих розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО);

- тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян – якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або при виявленні спотворення даних про проведення розрахункових операцій;

- тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян – за неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів.

Необхідно зазначити, що, наразі, багато хто з підприємців зіштовхнувся з певними труднощами через запровадження обов’язкового застосування РРО та ПРРО. Деякі з підприємців через небажання отримувати штрафи відмовляються навіть відкриватися. Як зазначають вони, ПРРО часто видають помилки при проведенні розрахункових операцій та й навіть просто «глючать». Це значно ускладнює прозоро вести свій бізнес.

Отже, можна дійти висновку, що законодавче нововведення щодо обов’язкового застосування РРО та ПРРО наразі ще не досконале, воно має певні недоліки та повинне враховувати ризики, з якими можуть зіштовхнутись підприємці.  Якщо не вдосконалити весь цей механізм, то навряд чи можна буде вивести з тіні підприємців.