Конституційна реформа: історія питання і пропозиції законотворців
Внесення змін в Основний закон України - в Конституцію, це не формально правова складова, а багатоступеневий компонент, якому передує безліч факторів. І який тягне чимало наслідків.
Посилаючись на те, що народ є носієм влади, традиційно зміни до Конституції проводили або через референдуми, або через так звані Конституційні ради, які створювали формат цілісної реформи органів влади і взаємовідносин з суспільством. Формально підставою змін ставали політичні домовленості та владні повноваження певних чиновників.
Згадати хоча б 2004 рік, коли зміни до Основного закону вносились в обмін на проведення умовного «3-го туру» президентських виборів – переголосування результатів другого туру. Це був багато в чому переломний момент нашої історії. Парламент тобі отримав ширші повноваження, натомість можливості президента були обмежені. З іншого боку, модель парламентсько-президентської республіки для нас могла би бути оптимальною, якщо б ставилось питання про формування сталих партій та чітких повноважень ТОП чиновників.
У 2007 році президент Віктор Ющенко намагався скасувати ці зміни: ініціював створення Конституційної ради для проведення референдуму. Проте йому це не вдалось. У 2010 Президент Віктор Янукович домігся Рішенням суду, яким зміни 2004 року були визнані такими, що не відповідають Основному закону. Далі у 2012 році він створив Конституційну асамблею для розробки нової Конституції, проте події Майдану зупинили процес. Новообрана Верховна Рада у лютому 2014 року, відновила Конституцію 2004 року. Рішення Конституційного суду часів Януковича визнали незаконним.
Наступний етап Конституційної реформи має продовження і сьогодні, адже пов'язаний не просто з волею народу, а з системними змінами, які ввійшли в історію як децентралізація. У 2015 році, через кілька місяців після обрання Петра Порошенка президентом він запропонував внести до Конституції зміни в частині децентралізації. Спочатку мова йшла про фінансову децентралізацію регіонів, далі ідею доповнили інститутом префектів та запровадженням специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. В другій частині якраз і була захована можливість збільшення впливу президента на регіони, куди переходять фінанси.
Власне цей момент відтермінував можливість прийняття децентралізації в цілому після попереднього схвалення у 2015 році, і став основою для відкликання (при чому поки двічі) законопроекту президента Зеленського щодо змін до Конституції в частині децентралізації.
У 2019 законопроектів, якими планувалися зміни до Конституції було декілька. Якщо комплексний проект щодо децентралізації в цілому все ж має з'явитися і завершити реформу, то мета інших досить неоднозначна.
Наприклад, законопроект під номером 1015, яким пропонується визнати народ суб'єктом законодавчої ініціативи. По-перше, це право народу, а не обов'язок. По-друге, для реалізації такого права потрібні відповідні закони. Зараз їх називають пакетом законів про народовладдя. Однак лише після того, коли будуть подані відповідні законопроекти, можна говорити про перспективи реалізації такої норми. В іншому випадку вона стає метрвою, як, наприклад, норма про імпічмент. І надавши народу якесь право, Конституція формує підстави для обмеження його реалізації, створюючи прямі порушення норми.
В цій частині коментаря треба враховувати важливий законотворчий момент : якщо влада хоче реальних реформ, концепцію змін в окремому напрямку треба прописувати комплексно, враховуючи і зміни в Конституцію (за потреби), і закони, які будуть забезпечувати механізмами забезпечення конституційних норм. Якщо цього не робити, це або шлях популізму, або необачність влади і невміння цілісно і масштабно проводити реформи.
Показовим в цьому плані може стати проект 1017 щодо скорочення складу депутатів Верховної Ради з 450 до 300. Попереднє схвалення після позитивного висновку Конституційного Суду проект пройшов, але він нічого поки не змінює. Логіка голосування могла бути не в тому, щоб зменшити кількісний склад депутатів. А в тому, щоб підтримати одну з електоральних тем, на яку є запит. Особливо актуально це перед місцевими виборами, де влада (а її уособленням є і монобільшість, і інші партії) демонструє свою готовність виконати волю народу. Оскільки голосування в 300 голосів і прийняття змін по суті може відбутися на наступній сесії, тобто починаючи з осені, то цілком хороший кейс для спілкування з виборцями.
Іншими проектами, які взагалі не мали б зачіпати Конституцію є 1016 - про запровадження посад уповноважених Верховної Ради та 1028 — щодо створення в Верховній Раді консультативних і дорадчих органів.
Стаття 88 Конституції України на сьогодні наділяє повноваженнями Голову Верховної Ради організовувати роботу Верховної Ради України та координувати діяльність її органів, а також апарату. Тому парламент в рамках бюджету та внутрішніх розпоряджень може створювати та ліквідовувати власні структурні підрозділи. Функції цих додаткових органів чи посадових осіб можна прописати в нормативно-правових актах нижчих ніж Конституція. В кулуарах парламенту такі проекти називають законотворчим спамом. Хоча в парламенті постійно говорять про боротьбу з цим безрезультативним явищем.
Не витримає вимог часу і проект 1027 — про додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата. Суть не в тому, яким чином прописані механізми позбавлення мандату. А в тому, що частину діючого складу Верховної Ради представляють мажоритарники. З іншого боку, народ є носієм влади і реалізує свої права через представницькі мандати. Тому обмежувати права народу і шукати партійні чи політичні механізму впливу на депутата щонайменше недемократично. А в загальному суперечить цілісній концепції пакету змін, де права народу якраз намагаються розширити ще й як суб'єкта законодавчої ініціативи.
Якщо говорити про комплексу Конституційну реформу, то точковими проектами до окремих статей її не проведуть. А щоб написати комплексний документ, окрім змін до Конституції, потрібно одразу представити пакет законопроектів, які будуть реалізовувати запропоновані зміни. В іншому випадку повториться шлях з визнанням змін до Конституції неконституційними в подальшому, та буде в чергове підкреслено, що політична доцільність переважає правове поле.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12126
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10277
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6559
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4142
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3554