На старт, увага, фейк поширено. Чому так легко розповсюджувати дезінформацію в соцмережах?
Частота, з якою ми стикаємося з фейковими новинами, та їхній вплив на наше мислення, як ми голосуємо та в що віримо, зробили це однією з найактуальніших проблем сучасного суспільства.
Понад 70% європейців регулярно стикаються з фейковими новинами. 62% користувачів інтернету вважають вигадані новини серйозною проблемою. Ця статистика є яскравим нагадуванням того, що публікувати та поширювати фейкові новини в цифровому світі стало набагато легше. Тому частота, з якою ми стикаємося з фейковими новинами, та їхній вплив на наше мислення, як ми голосуємо та в що віримо, зробили це однією з найактуальніших проблем сучасного суспільства.
Чому фейкові новини швидко поширюються в соцмережах?
Основна причина — це природа цих платформ і поведінка людей. Соціальні медіа за своєю суттю схильні підтримувати і поширювати фейки (чим більше лайків та коментарів, тим більше людей побачить пост). Ну і можливість використання ботів. Тому соціальні мережі є ідеальним «домом» для фейкових новин з кількох причин.
1. Низька вартість входу. Джерела фейкового новинного контенту можуть практично «безкоштовно» входити на платформи соціальних мереж і публікувати дезінформацію в інтернеті.
2. Швидкість і вірусність. Платформи соціальних мереж створені для швидкого обміну інформацією. Нею можна поділитися, її можна ретвітнути або повторно опублікувати протягом декількох секунд, що дозволяє дезінформувати широку аудиторію за короткий проміжок часу.
3. Алгоритми соціальних медіа створені для максимального залучення користувачів і утримання їх на платформі. Тому контент, який має високий рівень взаємодії, автоматично просувається платформою, відповідно, може ненавмисно посилити сенсаційну або неправдиву інформацію.
4. Цифровий вигляд і формат платформ соціальних медіа ускладнюють визначення справжнього джерела чи достовірності новинних статей. Джерела фейкових новин часто використовують подібні доменні імена вебсайтів як надійні новинні видання, щоб змусити користувачів повірити в те, що дезінформація надходить з авторитетних джерел.
Нижче приклад, як росіяни спробували обіграти назви офіційних структур.
5. Відсутність контролю. Традиційні ЗМІ часто мають редакційні стандарти та процес перевірки фактів. У соціальних мережах редакційної політики майже немає, і це дозволяє публікувати та ділитися дезінформацією без належної перевірки.
Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення рф експерти BBC виявили, що на платформі «Тікток» стали поширюватися підроблені прямі трансляції про війну в Україні. Насправді це були відео з війни в Сирії, Лівії та Чечні, які видавали за воєнні дії в Україні.
6. Емоційна привабливість. Дезінформація часто викликає сильні емоційні реакції, спонукаючи користувачів ділитися нею через обурення, страх або хвилювання, не перевіряючи її точність.
7. Боти та фейкові облікові записи. Їх можна використовувати для збільшення та швидкого поширення неправдивої інформації, створюючи враження, ніби багато людей діляться одним і тим же повідомленням, або враження активного коментування.
9. Відсутність контексту. Публікації в соціальних мережах часто короткі та позбавлені контексту. Інформацію можна легко вирвати з контексту або подати у спосіб, який спотворює її справжнє значення.
10. Обмежений проміжок уваги. Користувачі, які скролять контент швидко, можуть не витрачати час на критичну оцінку інформації, на яку вони натрапляють. Тому швидке споживання полегшує неконтрольовану дезінформацію.
Більшість вищезазначених пунктів за своєю природою напряму пов’язані саме із природою соцмереж. Водночас швидкому поширенню дезінформації сприяє і сама людина. А точніше — її когнітивні упередження. Бо вони також впливають на те, як ми споживаємо інформацію.
Чотири типи когнітивних упереджень особливо актуальні, коли йдеться про фейкові новини. По-перше, ми схильні зосереджуватися на заголовках і тегах, і взагалі можемо не читати статтю, з якою вони пов’язані. По-друге, показники популярності, як-от лайк, кількість шерів чи переглядів, впливають на нашу увагу та сприйняття інформації. По-третє, фейкові новини тригерять таке явище, як «соціальна ідентичність». Людина відносить себе до якоїсь групи і апріорі приймає звичаї, норми, установки й коди поведінки тієї групи. Люди схильні вірити та ділитися інформацією, яка підтверджує їхні наявні переконання. Дезінформація, яка збігається з упередженими думками, найімовірніше, буде поширена. І по-четверте, стійкість — існує дивна тенденція до того, що неправдива інформація залишається навколо навіть після її спростування.
Як долати фейки та дезінформацію?
Боротьба з дезінформацією є надзвичайно важливою справою в сучасну інформаційну епоху. Дезінформація має серйозні наслідки: від підриву довіри до інституцій до впливу на громадську думку та навіть підбурювання до насильства. Аби протидіяти дезінформації, насамперед потрібно розвивати навички медіаграмотності в широкій аудиторії, підтримувати незалежну журналістику, яка дотримується етичних стандартів звітності, розробляти та відстоювати нормативні акти, які стосуються дезінформації, використовувати технологічні можливості для фактчекінгу.
Боротьба з дезінформацією — це постійна робота, яка потребує колективної відданості окремих осіб, спільнот, медіаорганізацій та урядів. Тому з 2016 року 43 країни світу вже реалізували низку заходів для боротьби з дезінформацією. Видання EUvsDisinfo оприлюднило звіт NATO Strat Com COE, в якому йдеться про нові підходи до подолання дезінформації, так як спроби маніпулювати громадською думкою стають потужною проблемою в усьому світі. До прикладу, Ірландія, Італія та Австралія серед країн, які вводять штрафи за продукування та поширення дезінформації, Хорватія нещодавно запровадила нову ініціативу з медіаграмотності, Конгрес США розслідує російські втручання у вибори. У Швеції та Фінляндії випускники шкіл під час державної підсумкової атестації обов’язково мають проаналізувати медіатекст та відрізнити факти від судження, визначити, чи є неупередженою ця інформація.
У 2018 році Google, Facebook, Twitter, Mozilla та рекламні компанії ухвалили Кодекс, в якому взяли на себе зобов’язання вживати заходів та інвестувати в нові технології для боротьби з поширенням онлайн-фейків у країнах ЄС.
За останні шість років кількість фактчекінгових організацій у всьому світі подвоїлася: майже 400 команд журналістів і дослідників займаються виявленням політичної брехні, пропаганди та інших форм дезінформації в 105 країнах. Традиційно додаткові фактчекінгові проєкти відкриваються при редакціях під час виборів — наприклад, Vox, FiveThirtyEight, FoxNews і Politico.
В Україні найпопулярніші фактчекінгові організації — це VoxCheck, FactCheck Ukraine, StopFake.
Через війну в Україні було відкрито «Центр протидії дезінформації», мета якого співпрацювати з українськими громадськими організаціями, щоб протистояти російській пропаганді.
У 2023 році МЗС України разом із партнерами запустили ініціативу Nations Against Disinformation, спрямовану на підвищення рівня обізнаності про небезпеку дезінформації та її серйозні негативні наслідки для суспільства.
Крім прямих урядових інституцій, є багато різних проєктів, ініціатив, програм, які борються із пропагандою різними сучасними технологічними методами. Наведу декілька прикладів крутих ініціатив, зокрема українських.
Кіберполіція України спільно з ІТ-спільнотою запустили платформу «МРІЯ» для боротьби з російською пропагандою та дезінформацією в онлайн-просторі. Головні цілі цього проєкту — знищення російської пропаганди в мережі та популяризація інформаційної гігієни серед населення.
Українські фахівці розробили платформу Mantis Analytics, яка за допомогою штучного інтелекту виявляє фейкову інформацію в ЗМІ. Програма також розпізнає пропаганду та дезінформацію, збирає статистику та створює звіти, аналізує тенденції.
Disinformation Nation — американський освітній проєкт від Freedom Forum Institute, мета якого в інтерактивній формі подати базову інформацію щодо впливу пропаганди, її поширення та способів боротьби з нею. Крім плану освітніх уроків, на сайті проєкту також є тест, завдяки якому ви зможете визначити, наскільки пропаганда впливає на вас. Пройти тест.
Щодо корисних програм, то слід згадати InVID (In Video Veritas). Спеціальний додаток розроблений передусім для журналістів та покликаний полегшити боротьбу з фейковими і маніпулятивними відео. Він показує повні метадані відео, включно з наявністю ліцензії на контент.
Ще Wayback Mashine — ресурс, який збирає і зберігає копії сайтів. Це свого роду машина часу інтернету, яка дозволяє відстежити розвиток вебресурсу з початку його створення, переглянути сайт, якого вже не існує, а також відновити його навіть за відсутності резервної копії.
Поширення дезінформації в соціальних мережах — актуальна проблема сучасного діджиталізованого світу. Щоб їй протистояти, потрібно об’єднувати зусилля усіх учасників процесу — розробників, платформ соціальних мереж, користувачів, уряду і суспільства загалом. Платформи можуть реалізовувати ефективнішу модерацію контенту, механізми перевірки фактів і коригування алгоритмів. Користувачам варто практикувати критичне мислення, перевіряти інформацію перед тим, як ділитися, і пам’ятати про свої емоційні реакції на зміст. Суспільству загалом потрібно працювати над діджитал-освітою та медіаграмотністю. А урядам — вводити й підтримувати спеціальні норми, постанови чи навіть закони.
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева вчора о 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов вчора о 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов вчора о 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник вчора о 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Звільнення від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та 3 % річних Євген Морозов 19.12.2024 09:34
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 18.12.2024 16:34
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1237
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1155
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 560
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 379
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 226
-
Трамп обвалив акції своєї медіагрупи. Віддав частку Trump Media у спеціальний траст
Бізнес 9928
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 9203
-
Попит на природний газ для експорту ЗПГ із США вперше за вісім років зменшився: причини
Бізнес 6714
-
Сільпо втратило склад і товари на 400 млн грн через нічну атаку "шахедів"
Бізнес 5186
-
Податковий режим заважає розвитку третині бізнесу в Україні — опитування ЄБА
Фінанси 4517