Битва міністерств: чому відклали відновлення МінАПК

Відновлення МінАПК відклали до 1 березня, а значить кулуарні ігри і торги продовжуються. У владних кабінетах поки так і не домовились, кому який ласий шматок дістанеться.

Міністерство Фенікс

Ключова проблема  у відновленні МінАПК  - це відсутність бачення у народних обранців взагалі його діяльності. Створюється враження, що його відновлюють просто тому, що цього вимагали аграрії, але розуміння який у відомства має бути функціонал на печерських пагорбах немає.

Оскільки в парламенті голосів на відновлення міністерства не було, то влада пішла урядовим шляхом. І одразу дала в штангу. Річ у тім, що скасувавши постанову Кабміну про реорганізацію міністерства, уряд поновив його діяльність. І проблема не тільки в тому, що відомство відновлено зі старим функціоналом, а й у тому, що всі співробітники, які були звільнені у зв’язку з ліквідацією установи, мають офіційне право поновитись на роботі і держава буде змушена виплатити їм заробітну плату за весь час поки міністерство не працювало.

Триголовий змій або війна міністерств

Навколо того чим має займатися реінкарноване відомство зараз  ідуть великі кулуарні ігри одразу між трьома  міністерствами. Перший зацікавлений гравець -  саме МінАПК, яке звісно хоче все і одразу. Другий - Мінекономіки. Воно  не хоче позбуватись впливу на аграрний сектор. Сільське господарство навіть хочуть лишити у назві відомства, а в самій структурі створити окремі департаменти і відділи, які цими питаннями займатимуться. Мені дуже цікаво, як Україна буде визначати межу, де закінчується сільське господарство і починається аграрна політика, такого нонсенсу немає ніде в Європі.

І третій гравець, це Міністерство розвитку громад і територій, яке власне хоче забрати під себе розвиток сільських територій. Нагадаю, що в прикінцевих положеннях закону України про ринок земель  прописано, що Кабмін має розробити і подати до парламенту законопроєкт про створення Державного фонду розвитку сільських територій. Втім, це не надто влаштовує Мінрегіон. Там хочуть, щоб грошові потоки йшли винятково через підпорядкований йому Державний фонд регіонального розвитку.

Тож над сільськими територіями навис триголовий змій, який бореться за владу та доступ до ресурсів і не дасть не тільки розвиватись сільським територіям, а й навіть може блокувати нормальну роботу аграрного сектору. Фермери, одноосібники стануть заручниками тривладання при розподілі державних коштів. Труднощі будуть і в місцевого самоврядування, адже замість одного відомства комунікувати доведеться з бюрократами одразу трьох.

Боротьба за підданих

Кулуарні торги ідуть також щодо того,  які служби потраплять у підпорядкування МінАПК. Ласий шматок, який не можуть поділити – це Держпродспоживслужба, яка контролює експорт. Мінекономіки  її віддавати не хоче. І тут треба звернути увагу на важливий нюанс у період пандемії. У складі цієї служби зараз перебуває державна санепідемслужба. Тобто в МОЗі є головний санлікар, але вся його структура в іншому відомстві. Логічно було б звісно ці служби розділити, інакше вийде парадоксальна ситуація, що з коронавірусом у нас бореться не МОЗ, а МінАПК.

Також у підпорядкування міністерства має відійти Держгеокадастр, але ми уже чули заяви екологічних асоціацій, і вони мають підтримку в частині уряду, що земельний кадастр, водні об’єкти, рибний промисел і ліси повинні залишатися в Міністерстві екології.

Все це не дає впевненості в можливості написання  і реалізації нормальної стратегії розвитку сільських територій.  При щоденних торгах за вплив уряд забуває, що ключовим моментом створення відомства мала би бути мета – як зробити так, щоб люди в сільській місцевості могли працювати і мати достойний рівень життя.