Дев’ять кроків для порятунку музичної індустрії в Україні
Що повинно зробити міністерство культури щоб врятувати музичну індустрію під час "локдауну"?
Держава зупинила проведення повноцінних концертів і ми розуміємо що це необхідно для збереження здоров’я глядача. Але скільки ще співаки і музиканти витримають без діалогу з Урядом при забороні працювати і відсутності дотацій?
Десять місяців ми чуємо від Уряду, що виділено гроші на підтримку креативних індустрій. А що таке креативні індустрії? Мало кому зрозумілі ці іноземні слова. Та і нашим законодавством до них віднесені дуже різноманітні види діяльності від книговидання і народних промислів до музичної індустрії...
Чим на сьогодні є музична індустрія? Це величезна кількість робочих місць: автори пісень, музиканти, продюсери, режисери шоу, танцівники, освітлювачі, монтажники сцени та інші. І всі вони без роботи з березня 2020р. І без реальної грошової підтримки держави. Всі підрахунки втрат в галузі є неточними, частина галузі в тіні. Але більшість цих людей сплачує податки при забороні працювати. Влітку вони перебивались підробітками на свій страх і ризик, але зрозумілої державної політики не будо за цей період і не має і досі, хоча в карантині ми вже 8 місяців!
УМП 3 вересня провела мітинг з вимогою до Уряду створити робочу групу для напрацювання плану виходу з кризи. І ця наша вимога досі не виконана.
Коли буде сформовано ефективну політику в сфері муз.індустріі? Підтримка через УКФ (на яку виділені величезні бюджетні кошти ) для муз. індустріі не спрацювала. Я не знаю жодного представника галузі, якому вдалось через УКФ отримав інституційну підтримку у вигляді грошей про яку так багато сказано. Це треба визнати і шукати інші інструменти.
А хто ж конкретно формує політику в нашій сфері?
Це Міністр О.Ткаченко, зас.міністра Л.Петасюк, директор профільного директорату А.Образцова.
Чи маємо ми діалог після 8 місяців спроб його налагодити? Ні. Ми отримали незрозумілі рішення, які забороняли проведення концертів для організаторів з неосновними КВЕДами, в той час як в Європі обмеження стосувались кількості глядачів та тривалості їх контакту з персоналом ( як ефективні заходи для зупинення вірусу), а у нас боролись з неосновними КВЕДами. А держслужбовці міністерства, які отримують свої ЗП, не дивлячись на карантин, так і не розібрались в роботі муз.індустрііі. Може вважають її меншовартісною від кіно чи книговидання, в той час, як саме муз.індустрія заробляє найбільше грошей!
Ми не вийдемо з кризи без професійної співпраці з Міністерством і втратимо галузь. Втрачати час на обговорення більше ніколи. Треба діяти.
Необхідно:
1. Визначитись який орган( та який структурний підрозділ) відповідає за формування політики та підтримки муз. індустрії під час карантинних обмежень. Якщо це Директорат мін.культури з креативних індустрій і книговидання, то хто с трьох його працівників персонально займається муз. індустрією? Якщо його потужностей недостатньо для роботи і ніхто її не проводить, це необхідно визнати, і УМП готова стати майданчиком для обговорення шляхів виходу з кризи;
2. Стимулювати споживання муз. послуг глядачем (під час падіння доходів населення) через розробку Мінкультури та Мінфіном цільових програм по залученню бюджетних коштів для компенсації 50% вартості квитка глядача. Це збереже галузь і підтримає глядачів, які не мають можливості придбати квиток за повну вартість.
3. Створити простий механізм виплати компенсацій платникам податків в муз.індустрііі за вимушений простій. Як це в інших країнах- через податкову( особистий кабінет) без будь-яких конкурсів. Тим більше, що кошти на це були виділені в 2020;
4. Створити належний податковий клімат для авторів музичних творів фіз.осіб (вони на сьогодні сплачують податки з роялті у розмірі 19,5% ПДФО + військовий збір). Через таке податкове навантаження вони просто вимушені відмовлятись від своїх авторських прав і подальшого отримання роялті як свого доходу. В той час, коли суб’єкти господарювання сплачують податки за роялті вчетверо (!!!) менше податків за ставкою лише 5 %! Ці ставки необхідно урівняти через однорідну діяльність цих суб’єктів. (Законопроект розроблено УМП).
5. Прийняти Закон, яким установити мораторій на проведення документальних і камеральних перевірок протягом трьох років для суб‘єктів муз.індустріі, які здійснили державну реєстрацію протягом 3 місяців з набрання чинності цього закону. Так ми виведемо суб’єктів які перебувають в тіні ( Законопроект розроблено УМП).
6. Звільнити до завершення дії карантину від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб - суб’єктів музичної індустрії. Цей період включити до страхового стажу та вважати що ці страхові суми було сплачено. Іншими словами зберегти страховий стаж для нарахування пенсій за весь період карантину, навіть при несплаті страхових сум для представників муз.індустріі (Законопроект розроблено УМП).
7. Прийняти Закон « Про музичну індустрію» та визначити основних понять: муз.індустрія, муз.продукт та ін. (Законопроект розроблено УМП).
8. Прийняти Закон « Про музичний експорт», який нарешті буде стимулювати гастролі наших виконавців за кордоном, що виведе їх на світову арену та принесе доходи в бюджет.
9. Почати популяризацію легального використання музики в Україні з комерційною метою (в кафе, барах, ресторанах). На сьогодні 76 % музики в комерційних цілях використовується нелегально! Автори, виконавці не отримують роялті яке так необхідне під час карантинних обмежень і заборони масових заходів! Музична індустрія, як бізнес є невід’ємною частиною економіки країни та національного культурного продукту. Без діалогу з Урядом (через профільне міністерство) ми втратимо галузь.
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський вчора о 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко вчора о 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль вчора о 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін вчора о 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда вчора о 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк вчора о 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак вчора о 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов вчора о 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко вчора о 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко вчора о 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
-
Найкращі вбрання конкурсу "Міс Всесвіт-2024" – фото
Життя 20645
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 13201
-
Кольори заходу сонця і мексиканський стиль: нова колекція Carolina Herrera: ФОТО
Життя 4645
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 4047
-
Кабмін затвердив нові критерії бронювання працівників: деталі
Бізнес 3993